Шуміла ліщина, шумів темний гай...

Шуміла ліщина, шумів темний гай.     |
Зрадливу дівчину козак покохав.      | (2)

Він клявся-божився, що любить її,    |
Він клявся-божився, що візьме її     | (2)

Дівча не зважало на цей гріх тяжкий, |
Сказало: "Козаче, ти матір убий"!    | (2)

"Ти матір убий, занеси у ліси,       |
А мамине серце мені принеси"         | (2)

Три дні і три ночі козак сумував,    |
На четверту нічку - серденько дістав.| (2)

Прийшов до дівчини - на порозі став  |
І мамине серце дівчині подав.        | (2)

"Козаче, козаче, що ж ти наробив?!   |
Я пожартувала - ти матір убив!!      | (2)

Ти матір убив - вона ж рідна твоя.   |
Мене ти уб'єш, бо я зовсім чужа!"    | (2)

Шуміла ліщина, шумів темний гай!     |
Зрадливу дівчину козак покидав...    | (2)

Поділитись сторінкою: