Колиска

Вітер колише колиску 
серед зірок золотих.
Ніжна та лагідна пісня
квіткою в серці горить.

Вітер колише колиску
в травах лелечих шляхів.
І над бентежливим лісом
тая колиска св'ятить втомлену землю.

Богом посіяне древо
Матір-земля догляда.
Дикі птахи та олені
куштують від древа плода.

А зачаровані стежки, 
Що в'ються серед лободи,
повз вовчі ями та хащі
ведуть до живої води
мандруючих й спраглих.

Теплим промінням зігріє
Землю ранкова зоря
і у колисці пробудить
Сонце дитя.

Поділитись сторінкою: