Нерозпізнана любов

Опадає листя, мов строкатий сон,
І самотня осінь бродить за вікном.
Де весна ходила, тіні розповзлись,
Дівчина, яку я не впізнав колись.

Приспів:
Нерозпізнана любов – долі солоспів, –
Перша і остання, що без жодних слів
Відійшла у невідь. – Залишився слід:
На старій світлині хризантеми цвіт
І очей бездонних зваблива краса –
Просвітом у хмарах сині небеса!

Осінь достигає полином в степах,
В ірій відлітає вже останній птах.
На причалі човен, наче ртуть, вода,
І лицем до мене золота сльота.

Приспів.

Поділитись сторінкою: