Мій лебедю білий

О, мій лебедю білий, золоті крильця,
Я закохана, мов діва, у твою красу,
Коли здіймаєшся увись, як вільна птиця,
Кружляєш у вальсі під блакить голубу.

О, красеню лебедику, птахо білокрилий!...-
Ти летиш до сонця між хмар вдалину,
У небокраю розправляєш дужі крила
І до мого серця несеш струну чарівну.

Ти землі даруєш високе небо у любові,
Промінь світла до ясеня, тополі і клена,
І ніжну пісню весни у блаженній мові,
І на віттях розпускають листя зелене.

О, мій лебедю білий, прилети до озерця,
Тут сонечко випромінює тепло до джерела,
І в плесі води заплюскочуть твої крильця,
А в духмяних пахощах трав захмеліє голова.

Благовісна весна відзеркалює небо на воді,
Підковою щастя райдужно осяює піднебесся,
Квітень іде до травня,
Лебідь до лебідки на землі,
І в тихому раю будує гніздечко
Під осанну воскресся.

Поділитись сторінкою: