На цвинтарі

На цвинтарі тихо вночи
Не пугают ту пугачи,
Не ухає жадна сова,
Лиш чути жалобні слова...

Якби я не літав через ту колєю,
Не лежав би'м нинька зимний під землею.
Як пішов би'м чере' штреку по желізнім мості,
То б не закопали туйка батярскії кості.

Якби не та Франя, якби не та дівка,
Не знав би'м донині де та Левандівка.
Банда Франиних коханків ми би не злапала
І мені би на Пекарскій музичка не грала.

Як би'м мав в лепеті розуму хоч трішки,
То не їв би'м на ніч смаженої кєшки,
Бо від тої кєшки мені кишки покрутило,
А як рано хтів'ім стати серце сі не било.

Якби не той батяр тай не карі очі,
Не було б відкрите віконце шоночі.
Через него би не влізла батярова жінка,
Не стирчала б між цицьками зазубрена фінка.

Ой, якби я не був гуцул тай не носив бартку,
Тай не пив би'м паленочку з неділі до чвартку,
То й з п'ятниці на суботу я би не напився,
Тай не впав би'м до кернички,
Тай би'м не втопився.

На цвинтарі тихо вночі
Не пугают ту пугачі,
Не ухає жадна сова
І стихли жалобні слова...

Поділитись сторінкою: