Я, впаду дощем...

Я впаду дощем на квіти у вишневім саду,
Нахилю промінь сонечка до зелен клена.
І в розмаю подарую щастя ясну зорю,
Щоб прекрасна троянда цвіла для тебе.

Ластівкою принесу вісточку у шибку твою,
Із сірих хмаринок весну заквітчану милу,
Розпахнеш двері, відчиниш вікно у красу,
Вдихнеш у аромат - заграє кров у жилах.

В небі над тобою засяє Оріон золотий,
Богиня муза засіє мрії як маковий цвіт,
До берега збудує міст через океан голубий,
Освітить життєву дорогу у широкий світ.

Моя принцесо, завінчана у білосніжну вуаль,
У тихому раю зорею осяй стежки для мене,
Я буду кохати, любити тебе від зорі до світань,
І ми заворкуєм, як голуб до голубки на клені.

Поділитись сторінкою: