На головну сторінку

Ой як то було з Початку Світа Боже Наш

Колядка стародавня: Різдво Світа

Українська народна пісня
До мого пісенника: 1 2 3

 
Ой як то було з Початку Світа
Приспів: Боже Наш! 

Ой як не було Святої Землі 
Ой но на Морі Павутиноньки
Ой там Братоньки Радоньку радять
Як би нам Брате Світ обснувати 
Пустися Брате в Глубокі Води 
Тогди ми Брате Світ обснуємо 
Світ обснуємо і наситимо
Світ наситимо і наповнимо

А за тим Словом бувай ти здоров Боже Наш!
Бувай ти здоров Господареньку Боже Наш!
Поділитись сторінкою: FB
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Народні пісні, Обрядові пісні, Колядки, Щедрівки, Стародавні колядки та щедрівки (дохристиянські), Ой як то було з Початку Світа Боже Наш, Колядка стародавня: Різдво Світа
Джерело: Староукраїнські релігійні роздуми про Бога © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2004

Примітки:


Духовні шукачі у Словах цієї Колядки можуть вбачати божественне провидіння й настанову —

наситити світ духовною їжею і наповнити його духовним світлом.


Колядка стародавня: Українське Різдво Світа.

Ой но на Морі Павутиноньки.

Заснування Світа. Первовічна Павутинонька.

Світотворча Астральна Трійця.

Первовічна Павутинка.

Про зовсім відмінне світотворче і мітольоґійне становище Колядки "Ой як то було з Початку Світа", серед усіх Колядок про Почин Світа і про велику пракультурність світогляду в ній висловленого, була бесіда в попереднім розділі. Така космоґонійна ідея, щоб Місяць, Сонце і Дощик були Творцями Світа, є мабуть одинока між космоґонійними традиціями світа.

Дуже збентежуюче в цій Колядці є це, що Місяць, Сонце і Дощик появилися в Первовіці на Павутиноньці над Морем. Є в цім безперечна подібність образів до переказу мендулянських Каянів з острова Борнео — про гніздо з павутини, в яке упав з неба каміньчик (перлина), що з нього відтак сталася земля.

Була вже мова про це, що той мітичний каміньчик і гніздо павука — це символ Місяця. Але в Українській Колядці Астральні світила на Павутині називаються виразно по імені, і в товаристві Дощику творять своєрідну Українську Небесну Трійцю — і такого повного мітольоґійного образця, ні відокремленого, ні в злуці з мітичною Павутиною, в Австронезьких областях нема.

Що бачення першої речовинної видимої появи в Почині Світа — в подобі Павутини — не є припадковим в Українському світогляді, але засвоєним, може й автохтонним, свідчить друга Колядка "Ой як то було з Початку Світа Боже Наш", яка теж про Первовічну Павутинку говорить.

Див. "Ой як то ще було із Нащада Світа"

Свідчить також мова Колядки "Коли не било з Нащада Світа", в якій Голуби радяться як Світ сновати. Цей вислів "сновати" відноситься первісно лиш до роботи павука, снуючого своє гніздо.

Див.


Міт Мендулян Каянів, о. Борнео.

Мітичного світотворчого Птаха в цім міті заступає Павук.

Колись спустився павук з неба на павутині і заснував гніздо, в яке упав каміньчик, завбільшки перлини. (Порівняння вказує, що камінчик блестів, світився. Це мотив Астральний.) Він розростався помалу так, що зайняв уесь простір під небом. Ця перлина зростала чотирма фазами ось як:

1) добірною перлою, ower ane;

2) маленькою мушлею (kentobong аро halo);

3) нігтиком (halo, der Nagel) серповидної або півокруглої подоби — Місячний образ;

4) шибкою, вирізаною з мушлі, тарілкою, подібною до кружковатої мати до сідання, або сита (barang halo).

На цей камінь впала з неба корина (луска, Flechte) й прилипла до нього; відтак упав хробак, а з його калу сталися перші дрібки землі, яка розрослася велика по всім камені. Тоді впав з неба кусень дерева, яке розрослося відтак як банан; опісля впав з неба краб, що порпався в землі, а з того повстали гори й доли та русла рік.

Міт оповідає дальше про появу рослин, дерев та цілих садів, про два людські духи мужа й жінки, що впали з неба, та про їх першу дочку (Lachei Lahan), яка зродила двоє дітей, — первісних людей, — та четверо інших дітей: чотири місячні фази — сходячого Місяця-молодика, Півмісяця, Місяця у повні та заникаючого темніючого Місяця. Інші її діти розбіглися по всесвіті та жиють як Місяці й подібні їм творива.

Які важні оці мітольоґійні історії для розсліду Українських, покажеться в розвитку дальших наших дослідів.

(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)


Павуки й Теремки.

"Павука", — 12 стрічок, зчеплених прикрас, з почергово з'єднаних соломинок та паперових кружечків, — підвішують до стелі, а під ним чіпляють "Теремок": його "Павутину", — своєрідну просторово-розмірену будівлю з соломи. Пригадати Колядки про Прадерево, між якими замість мотиву космічних Вод стрічається мотив Широкого Поля, або якоїсь таємної сторони, а часом — містичної будівлі, де відбуваються біля Прадерева і за його причиною первовічні події.

Потрібно 12 соломин, 8 довгих та 4 трохи коротших, на поперечні смуги, з яких виготовляється щось схоже на об'ємний ромб. До нього підвішуються подібні, але менші появи, прикрашені квітами з кольорового паперу.

(Радуйся, Земле, Коляда їде! 2000. Автор-упор. Ярослава Музиченко. Ред., муз.ред. Катерина Міщенко. Худ. Олена Гайдамака. Київ, "Смолоскип" 2000. 152с.)
_____________________________________________________________________________________________________________________________________

Святоріздвяний світогляд виражається і в народному ставленні до павуків: їх не можна убивати, до них треба ставитися з пошаною як до охоронців. Корені такого ставлення праісторичні.

Християнські легенди продовжують давній Український і світовий символізм Місяця, пов'язаний з павуком: про павука, який заснував вхід до печери, де сховалися під час втечі до Єгипту Марія та Ісус; про павука, який замітав сліди Божої Матері з Дитям під час втечі від Іудейського царя Ірода; про павука, який виткав і подарував новонародженому Ісусові сорочку.

У зв'язку з Павутинкою цікаво згадати сучасні наукові побудови про квантові збурення первісної "порожнечі", "квантові струни-нитки" та багатовимірні простори.

Словничок: Автохтонний, — від гр. "autos" – "сам" і "khthôn" – "земля", — самородний. "Мата", ж., рід товстої рогожі з соломи (словник Грінченка).


Листки з приводу цієї Пісні:

  • Українське Свято Воведення 4.12 - Передріздвяний Святочний час.

    Стежки до інших листків про Українські традиції.

    Пісню додано:  22.11.2005
    Відредаґовано: 25.02.2010
    Переглядів: 2478

  •   ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
    [cховати]
      ЗАПИСИ, MP3, НОТИ Скачати безкоштовно :)

    Дізнатися більше
    На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного файла :(

    Увага! Всі матеріали можна скачати безплатно виключно з ознайомчою метою для приватного використання! При додаванні файлів зважайте на авторські права! Щоб мати змогу додавати файли, у Вашому бровзері має бути дозволений JavaScript та відкривання нових вікон!

      ВІДЕОЗАПИСИ, КЛІПИ

    На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного кліпа :(

      ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
    [cховати]

      Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/songs/229993.html

     ВХІД
    Е-мейл: 
    Пароль: 
      Забули пароль?
      
      ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
    FB