Свято Купала 2008 у с. Нижнє Синєвидне (Львівщина)

З 4 по 7 липня 2008 року у с. Нижнє Синєвидне відбудеться святкування Купальської ночі.

Організатори: Молодіжне Об'єднання "ГРАНІТ", Творче Об'єднання "Збанок", Студентське Братство Львівської Політехніки, Студентське Братство Національного Лісотехнічного Університету України.

Співорганізатор: Клуб історичного фехтування, рольового моделювання та реконструкції історичного танцю "Пантера".

Захід, що передбачає театралізовані дійства, пісенні та інші традиційні забави, має на меті популяризацію серед молоді активного туризму, українських пісень та українських традицій і альтернативного відпочинку.

Для вдалого проведення святкування, організаторам необхідний ряд декоративних та інших матеріалів. Просимо Вас долучитися до організації заходу і посприяти його успішному проведенню.


ПРОПОНОВАНА ПРОГРАМА СВЯТА ІВАНА КУПАЛА
( 4-7 липня 2008 року, с. Нижнє Синєвидне)

П’ятниця, 4 липня
Виїзд зі Львова підготовчої (ударної) групи ( для облаштування галявини). Особливо хлопців прохання зголошуватись на Глибоку, 12. Встановлення табору, підготовка до святкувань (реквізити свята)

Субота, 5 липня
Ранок і день: Активна підготовка до святкування: рубання дров для ватри, встановлення гойдалки, вогняних воріт, підготовка місточку на річці і ін.
Також пропонуємо вільну програму:
– мандрівка на г. Парашку;
– мандрівка на г. Ключ до пам’ятника УСС, який збудовано Студентським Братством;
– мандрівка на Скелі Довбуша;
– інші варіанти.
Вечір: ознайомлення з історією свята і традиції святкування, Купальськими легендами і казками, попередня репетиція. А також співи і забави біля ватри.

Неділя, 6 липня
Ранок: всі, хто сидів біля ватри до рання – сплять. Решта за вибором (див. вільну програму). Ті, хто лиш приїхав – розташовуються у наметовому містечку
День (ближче до вечора): початок святкування. Дівчата – плетуть віночки, співаючи купальських пісень, прикрашають гільце і ін., хлопці – майструють Купайла і Марену.
Вечір (коли стемніє) і цілу ніч: Велика феєрія. Святкування і забави.

Понеділок,
7 липня. Вільна програма:
Пропозиція по дозвіллю:
– мандрівка на г. Парашку;
– мандрівка на г. Ключ до пам’ятника УСС, який збудовано Студентським Братством;
– мандрівка на Скелі Довбуша;
– інші варіанти.





Графік руху транспорту:
Потяг Львів-Мукачево (з Головного вокзалу о 7.10) до ст. Верхнє Синьовидне. Електрички Львів–Трускавець (від’їзд з Приміського вокзалу о 7.00) Львів-Моршин (о 9.00) до ст. Стрий з пересадкою на електричку Стрий – Лавочне (до ст. Верхнє Синьовидне). Маршрутки до Стрия, до Верхнього Синьовидного (виходити біля повороту на Труханів, повертати ліворуч).
А там вже шукайте табір (голосно кричіть і вас почують). ДИВИСЬ КАРТУ.
Щоб дізнатись інші варіанти доїзду – дзвонити за тел. (0322) 748-51-20 – довідка приміського вокзалу, (0322) 748-20-68 або 005– довідка головного вокзалу.


ЩО З СОБОЮ НЕОБХІДНО МАТИ:

Групове спорядження:
Линва (міцна, 30 метрів)
Намети на всіх людисьок
Мінімум 1 сокира (гостра)
Великий казан для варіння їжі (а ви думали)
Цвяхи (сотки і менші), молоток, обценьки, дріт
Казанки для чаю, кави etc (глінтвейн)
Мотузки (різні) та непотрібні шмати (тканина) на смолоскипи (бажано раніше принести), консервні банки (порожні)
Бензин/ солярка (4-5 л)
Саперна лопата (ну і сапера)

Для дівчат:
Вишита сорочка
Наплечник, спальник, каримат, дощовик
Гроші на проїзд
Теплий одяг і міцне взуття (по градусах)
Легкий одяг і спортивне взуття
Продукти на період вашого перебування на святі, чашка, миска, ложка
Свічки і стрічки
Голка, нитка, ін.
Фотоапарати, відеокамери
Аптечка, засоби особистої гігієни

Для хлопців:
Вишита сорочка
Наплечник, спальник, каримат, дощовик
Гроші на проїзд
Теплий одяг і міцне взуття (по градусах)
Легкий одяг і спортивне взуття
Продукти на період вашого перебування на святі, чашка, миска, ложка
Сірники, ніж, мотузка
Сокира
Фотоапарати, відеокамери
Аптечка, засоби особистої гігієни

УВАГА!!!!!!!
Скляний посуд з собою бажано не брати – перекласти або перелити у пластиковий.
Наявність вишитої сорочки у братчиків та запропонованих ними осіб – обов’язкова!
ПІСЛЯ ВІД’ЇЗДУ МІСЦЕ СВЯТКУВАННЯ ПОВИННО ЗАЛИШИТИСЯ В ТАКОМУ СТАНІ, ЯКЕ БУЛО ДО ПРИЇЗДУ, І НАВІТЬ КРАЩОМУ (зібране і забране сміття, в селі викинуте в смітник).
Зі всіма організаційними запитаннями звертатися за адресою: м.Львів, вул.Глибока, 12.


Свято Купала – це найпоетичніше, найяскравіше, найдавніше і найдивніше свято краси і молодості в народному календарі, що припадало на час літнього сонцестояння і відзначалося 24 червня чи не всіма європейськими народами.
Купальської ночі палили ритуальні багаття, молодь стрибала через вогонь, танцювала і співала купальських пісень. Купалися в річках, ставках, озерах, обливалися водою, вмивалися росою, зібраною уранці в Іванів день. Дівчата плели вінки або робили букети, збирали цілющі трави, вірячи в їх чудодійну силу, остерігалися відьом і різної нечисті, яка прокидалася в ніч напередодні свята.
Ярило-Сонце мало особливе значення в житті людей, йому приписувалася магічна дія, а земним його втіленням став вогонь, що наділявся очищувальною силою. Віддавна на Україні запалене колесо символізувало сонце, яке після найвищого стояння "повертає на зиму". Отож, метою запалювання вогнів було допомогти сонцю зберегти свою силу, прогнати нечисть, забезпечити благополуччя людей. Не випадково купальські вогні запалювали на берегах річок, ставків. Купання, обливання водою, вмивання росою мали вберегти людей від хвороб, подарувати силу, молодість, красу.
Неодмінними атрибутами свята були язичницькі божества Морена (богиня смерті і відродження природи) та Купайло (бог достатку, чистоти, рясноти, буяння повної краси і сили, бог літнього сонцестояння, покровитель купальників). За традицією, наприкінці святкування божества спалювали або топили на знак перемоги добра над злом, світла над темрявою.
Вірили також, що купальської ночі дерева переходять з місця на місце, розмовляють між собою. Боялися нечистої сили, оскільки вважали: в день сонцестояння стають особливо небезпечними відьми, чорти, демони, злі чаклуни. Надто ж боялися, аби відьма не проникла в хлів і не врекла худоби. Не випускали також у поле та на луки коней на ніч. Вважали, що відьми можуть скористатися ними і поїхати на свій шабаш на Лису гору до Києва.
Найзаповітнішою мрією багатьох людей було відшукати цвіт папороті. Люди вірили, що за допомогою диво-рослини, яка розквітає в ніч на Івана Купала, вони знатимуть все на світі, будуть розуміти мову тварин, зможуть одним дотиком відкривати замки, шукати скарби. Та дуже вже важко знайти таку папороть, а ще важче зірвати її.
Легенди говорять, що один чоловік, як тільки розцвіла папороть, сховав її в мізинець, дочекався других півнів і вийшов з кола, аби йти додому. По дорозі зустрів знайомого "мирового" з людьми, які нагадали йому, що перед начальством треба шапку знімати. Чоловік, забувши про папороть, зняв шапку, але в ту ж мить мирового з людьми не стало, а з ними й папороті. Виявляється, то були чорти, а чоловік, прийшовши додому, дізнався, що другі півні ще не співали, а то кукурікала нечиста сила…
Нехай же цієї ночі тобі і лише тобі відкриється купальське диво, одвічна мрія відважних блукальців – Квітка папороті.