На головну сторінку

Ксенофонт Сосенко



Ксенофонт Сосенко

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 07.02.1860 - 09.04.1941
Місце народження: в селі Межигірці біля Галича

Біографія

СОСЕНКО Ксенофонт Петрович, народився 7 лютого 1860 року в селі Межигірці біля Галича, помер 9 квітня 1941 року в селі Конюxи (зараз Козівського району на Тернопільщині).

Учений-етнолог, збирач і дослідник народних пісень, вишивок, інших звичаїв. Видатний ідеолог Українства, який визначив і досліджував його духовні корені. Член міжнародного товариства етнографів, учасник міжнародних з'їздів етнологів.

Відкрив Староукраїнську віру та культуру як факт світового духовного та культурно-історичного буття та як об'єкт наукових і теологічних досліджень, показав існування та буття Староукраїнської цивілізації.

Священик. Лікар-гомеопат.

Письменник, громадський діяч. Перекладав з Російської, Німецької та Польської мов.

Поxодить зі стародавнього козацького і священичого роду. Його двоюрідним братом є художник Модест Сосенко (1875-1920).

Навчався в Академії Мистецтв у Кракові, у Львівському Університеті на теологічному і філософському факультетаx. 1888 висвячений на священника Української греко-католицької церкви, душпастирював у селаx Галичини (з 1901 року і до кінця життя в Конюxаx). За свою душпастирську та культурно-просвітницьку працю та заxист українського населення 1920 року був арештований польською військовою владою і стояв під загрозою розстрілу.

Досліджував прадавню віру в Бога та реліґійну ідеольогію Українського народу, український фолькльор, вишивку, реліґійні, побутові та господарські обряди і звичаї, реліґійні свята, насамперед Різдва і Щедрого Вечора, а також Великодня, Юрія, Купала, Воведення, Калети-Андрія, Святого Збору та інші. Описав і пояснив Свята Різдва і Щедрого Вечора, з'ясував їx ідеольогію, розкрив їx символіку і містику.

Автор основоположної наукової праці "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора" (Том 1 — Львів, 1928; том 2 — неопублікований), присвяченої Староукраїнській культурі й реліґії, які виявляються в давніх передхристиянських, — ще преісторичних, — святах реліґійних, господарських і побутових, що досі тривають в Українського народу в уривках давніх обрядів і в зв'язаних з Святочними часами народних піснях, насамперед у Колядках і Щедрівках. У цій праці блискуче відтворив з народних традицій образ давньої Української віри і культури, а також показав, що ця віра триває досі, — хоч і не є сформульована доґматично, — і що давня Українська культура є в основах сучасного життя народу.

Наукова розвідка "З проблем місячних назв на Україні", поміщена в "Звонах" (листопад 1931, лютий і березень 1932). Розвідки і статті у часописаx "Поступ", "Літературний Вісник".

Розвідки-брошури на початку наукових досліджень: "Про містику гагілок" (Львів, 1922), "Праджерело українського релігійного світогляду" (Львів, 1923) , — вважав сам помилковими в тому, що вони не враховували зміст Колядок і Щедрівок.

Неопубліковані праці: про Гаїлки та Староукраїнський Великдень, про Купала, "Ґенеза козаччини" і "Дніпро і Подніпров'я" ("Дніпро та Придніпрянщина"), словник ірансько-українських лінгвістичних аналогій, збірка арабських лінгвістичних елементів в українській мові, збірка лінгвістичних і арабських аналогій в назвах рік, гір і місцевостей Подніпров'я й Західної (Галицької) України.

Своїми науковими дослідженнями ствердив велику старинність Українського народу як одного з найдавнішиx народів світу, показав велику самостійність його культурної творчости та ориґінальність і автоxтонність Української культури, автоxтонність Українського народу на його території.

1991 року громадськість села Конюxи вирішила створити меморіяльний музей К. Сосенка в будинку, де він жив.



Рукописний лист Ксенофонта Сосенка до Івана Франка з приводу своєї збірки пісень.

Стор. 1 - Стор. 2 - Стор. 3.



Власноручний життєпис Кс. Сосенка.

(Фонд НТШ, Ф№309, оп. №1, спр. 2160, арк. 133-138.)


5.1933, Конюхи к. Бережан.


Високоповажний Пане докторе Професоре!

На Ваш листовний поклик, щоби подати дані до словника сучасних українських письменників, подаю про себе отсі відомості:


Я, Ксенофонт Сосенко, родився 8/2 1861 в селі Межигірці біля Галича. Батько мій Петро Сосенко був католицьким парохом в Межигірцях. Мати Йосифа з роду Синевицьких. Як тато, так і мати були з священичої родини. Батька предки походили з Дашниці, села на західній Галицькій Україні. Громадяни того села мали бути Козацькими переселенцями з Великої України і були солтисами, вільними від панщини людьми. До народної (вселюдної, т.зв. нормальної) школи ходив я в Галичі. Гімназійну науку вчився я в Станиславові, де зробив іспит зрілости в 1878 (в 17 році життя).

Від діточих літ цікавило мене українське письменство. Кобзар Тараса Шевченка мав я в дарунку від свого батька ще 8-літнім хлопцем. І від тоді знав я його без ПОЛОВИНУ на пам'ять.

В гімназії були моїми вчителями Євгеній Желехівський та Др. Улас Целевич, які вміли загріти гімназистам любов до українського письменства, українського слова, української історії.

Будучи в гімназії, належав я до таємної "Української громади" і українського культурно-освітного й патріотичного студентського кружка, який працював цілорічно. збирався в літі в українській сім'ї Заклинських і душею кружка був Леонід, Роман і Корнило Заклинські та їх матір, вдова Катарина Заклинська.


Будучи гімназійним студентом, я постійно збирав матеріали по етнографії з народної усности, про мову і побут народу... Подав я це, ще тоді, як відзбирав як студент університету, Евгену Желехівському до його "Русько-німецького словаря".

Записки української народної пісні з села Межигірців та з Лемківщини подав я був около 1892 року професору Омеляну Огоновському. Та мабуть пропала ця збірка в часі великої війни.


Будучи в гімназії, я був запаленим речником рисувальником і досяг я великої перфекції в рисунку. Тому по іспиті зрілости пішов я на студії малярства до Кракова, де прийняли мене на 3 курс в школі мистецькій. Директорував там артист Ян Матейко. Професор мій був Шелнелевскі.

Рівночасно ходив я тоді на університет та студіював: класичну філософію (проф. І.В. Юкриньскі), історію (проф. Станіслав Смолька, ас. др. Шумскі), археологію (проф. І. Лемаковскі), польську літературу (проф. Станіслав Хробіновскі).

Як студент школи мистецтв вчився я також на викладках анатомії на університеті. Цілий день був зайнятий, починаючи від 6.00 години ранку, до вечора. Була тоді в мене сила і енергія. Вечорами відвідував я молодого лемка-дяка та записував від него лемківські пісні, лемківські особливості. Було це в літах 1878/79.


Та в році 1879 захворів я на очі. Мусив я покинути мистецьку (академію) школу, а при недостачі матеріальних засобів залишив я і університетські студії в Кракові та перейшов я до Львова і вступив тут до української католицької семінарії духовної.

Була в мене думка по скінченні теології продовжувати університетські студії філософічні. По цій думці почав я як студент теології займатися через 2 літа на університеті на викладах Омеляна Огоновського у Львові і виучував старослов'янську мову і українське письменство.


Але в дійсності захоплювала тоді мене і тих сучасних студентів ідея "ІТИ В НАРОД" та працювати над його культурою, осьвітою та просвіченністю і національним політичним осьвідомленням. Цей патріотичний порив переміг у мені всі давні, від дитинства вкорінені в душі бажання і природні покликання працювати для мистецтва, письменства, науки.

Пізнійша тяжка апостольська і патріотична праця українського священника вже зовсім унеможливлювала роботу письменника, наукову. Хоча письменством я все дуже цікавився і цілими пачками спроваджав з Кракова та Німеччини книжки, купуючи їх та позичаючи. В літах 1900-1914 думав тоді заложити видавництво найзначнійших творів сучасного тоді світового письменства. В літах 1893-1898 переклав з російської мови І. Тургенєва "Дворянське гніздовище" (видавництво "Діло" в бібліотеці найзнатнійших письменників). Переложив бунтаря Достоєвського "Бєси". Та редактор "Діла" Белей Ів., якому дав я це друкувати, в часі війни рукопис запропастив.

Після великої війни кинувся я на студії іраністики та арабістики, вважаючи, що в українській мові, культурі і історії є задатки іранізму і арабізму. Маю написаний досить об'ємистий словник ірансько-українських лінгвістичних аналогій, придав також збірку арабських лінгвістичних елементів в українській мові. При ужитковості збірка та нагодиться для арабських лінгвістів та письменників.

Мав в рукописі ще не закінчений упорядкований твір п.з. "ДНЇПРО І ПОДНЇПРОВ'Я" та збірку лінгвістичних і арабських аналогій в назвах рік, гір і місцевостей Подніпров'я й Західної (Галицької) України.


В послідніх літах (1922-1933) звернув я свою увагу на етнологійні світові праці та виспеціалізувався в ділянці етнологійних наук. В 1923 (в липні) їздив на етнологійний з'їзд-курс до монастиря St Gabriel Medlingu bei Wien, упоряджений світовими етнологами й передовсім Societatis Verbi Divini з St Gabriel.

Цей курс очутив в мені давні уподобання до етнографічних та етнологійних наукових дослідів. Я став обдумувати студії над українським фолькльором і вглублювався в душу українського народу, сповнену атавістичними почуваннями і предківськими етнографічними українськими традиціями. Плодом цих моїх дослідів є праця "Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечора" та задумана і приготовлена мною праця про "Староукраїнський Великдень". Всі такі праці опирались на українських колядках, щедрівках і гаїлках, які усі вважаю змістовно прекрасними пам'ятками української культури й релігії.

На тему давньої української релігії й культури написав я дві розвідки-брошури: 1) "Про містику гаїлок", 2) "Праджерело українського світогляду". Та сам уважаю свої висновки [в них] про староукраїнську релігію помилковими, через те, що пишучи їх не звернув уваги на зміни колядок і щедрівок, — і вказував на культ сонця в староукраїнській релігії і не запримітив, що ще попереджав його та переважно остав (зберігся) і досі українським народом культ магічного Любієна, культ місяця.

Крім згаданих поважних праць написав я наукову розвідку "З проблем місячних назв на Україні", поміщену в "Звонах" (за листопад 1931, лютий і марець 1932).

Подаючи отсі, може за широко писані, дані про мою малозначну особу та мої письменницькі і наукові праці, прохаю Вас, Пане Професоре, використати їх після своєї добросердечности та прихильности.


До Вас з найглибшою повагою,

Ксенофонт Сосенко.



Лист Ксенофонта Сосенка до НТШ з приводу збірки вишивок.

(Фонд №309 чт. Оп І Ед.хр. №419, Л.п. 38,39,83, фонд НТШ.)


До Культурно-історичної секції НТШ

Конюхи, 17.11.1936


В.П.П.

Подаю Вп. Товариству під ласкаву розвагу, що слідуюче:


В Конюхах звиж 4000ім селі, в половині дороги між Зборовом і Бережанами, я позістаю 35 літ. Замітив я тут ще перед війною дуже оригінальні народні вишивки на рушниках, обрусах, жіночих поясах, хлоп'ячих ковнірах від сорочок та жіночих рукавах. Ці вишивки дуже по-мистецьки виконані, асиметричні, все лінійні. Всякі фігури, звізди, — по найбільшій части асирійської форми, — часто якісь таємні дерева, стилізовані геометрично з містичною звіздою посеред дерева, геометрично стилізовані листки і пр.. Вишивання хрестиком, або часом дрібним гафтом, красками виключно червоними або чорними, — а одна частина села, так званий "КУТ", майже виключно краскою чорною, — а все тілько на білім фоні полотна. Варіанти вишивок прямо безчисленні, а творчість в комбінації ріжних фігур і фантастичнім їх укладі прямо безконечна.


Вже перед війною (1914р.) я зачав збірку цих вишивок, відтак перервала збірку війна. А це дуже цікаво, що коли це село в часі світової війни було майже цілковито збурене, мешканці були кількакратно виселювані і дуже багато людей на місци вигибло, і всяке білля було зовсім знищене і сліду не стало з давних чудових вишивок, — то по війні, коли настало нове покоління, а бабусі і мамусі вимерли, то мимо цего всього, як фенікс з попелу відродилося старе мистецтво вишивок.

Наново і так очевидячи стало, що ця мистецька традиція є в кости, крови і мозгу народу.

В моїх руках є збірка, якою займалася по війні виключно моя донька Софія Сосенко – замужна Придаткевич, учителька місцева. А в цій ЗБІРЦІ Є ОКОЛО 360 ВЗІРЦІВ ВИШИВОК червоними і чорними красками та ОКОЛО 60 чорними нитками. Все те на білій основі. Збираючи ці вишивки, я зразу запримітив їх окремість, СТАРИННИЙ ТИП, і дійсно таких вишивок нема в цілій околиці. Тому впав я на (думку) ідею збирати тут взірці виключно того типу, а виключивши від збірки всі мотиви напливові, посторонні, книжкові або штучні, які часто бувають поширені учительками зовсім не критично.

Прийшло мені на думку, дати почин і поклик до збирання по всій Україні вичерпуючих збірок льокальних, — і в цей спосіб дати можливість дошукуватися поодиноких збірок старинних мистецьких традицій, генези тої ділянки українського мистецтва і культурно-історичної їх мітольогічності. Цю збірку я задумував видати, та не маю на це фондів. А збірка помалу нищиться.

Так я осьмілююся враз з своєю дочкою звернутися до В.П. Товариства, чи не зважило видати збірку цих вишивок, беручи на увагу подані мною вище наукові мотиви. Збірку можу показати особисто.

Село Конюхи є чисто українське; є тільки кілька старих родин з чужоземними назвищами, пр. Бокай (назва азійських східних племен), Шагай, Жеграй, Кубай, — мабуть назвища ірансько-перські. Є також сторони села з чужоземними не українськими назвами: Чогар, Бориння, Корчів, Жиграйка ("Жиграй" — слово іранське, — значить "жовнір"). В селі є традиція про татар і місця з іменами, як: Татарська долина і інші. Традиція сільська говорить, що дуже давними часами в цій місцевості випасали селяни-конюхи цілі стада коней.


Уклінно прошу ласкаву відповідь. На випадок згоди Вашої на видання Товариством моєї збірки, я застерігаю собі висловлення в передмові до видання мого погляду на значіння збірки.


З найвищою повагою,

Ксенофонт Сосенко

Укр. католицький парох.



З проблеми Місячних назв на Україні. Дзвони 1931.

Вступ. Про реформу укр. місячних імен.


Понижча розвідка може буде придатна і на часі зогляду на актуальність у нас справи реформи українських календарних назв місяців, яку непостережно в часі послідних двох літ зачали переводити літературні українські круги: змінами деяких місячних імен у виданнях календарів, в дневникарстві, в торговельних і господарських установах і пр.

Мотивом цих змін це — мабуть — оживлена у нас акція загального "чищення української мови"... Так, приміром, викинено Марець будьто латинське, — Май, по здогадові, також неукраїнське, а латинське ("українізовано" його на російський взірець: муръ, себто мурава, на травень!).


По правді був до реформи українських місячних назв давніший літературний товчок, і мабуть за його впливом справа згаданої реформи стала чинною.

Ще в році 1918 в київській "Новій Раді", з дня 17/8 написав П. Кривда-Соколенко статтю "Про упорядкування українського календаря".

Її передрукувала львівська "Рада" в р. 1930 в фейлетоні, подаючи вступні замітки від себе. Переймаючися ідеєю П. Кривди-Соколенка про конечність упорядкування українських календарних імен місяців, домагалася льв. "Рада" від В. У. Академії Наук, як одиноко покликаної до цього, оконечного вирішення справи, і накликувала, щоби з хаосом календарних назв на Україні покінчити. Льв. "Рада" нарікала на галицькі найперші видання церковних календарів, в яких, на її думку, видавці оперли назви місяців на римських іменах місяців, через що значна часть укр. календарних назв буцім стала ідентичною зі світовими назвами і втратила український характер. На думку льв. "Ради" українська календарна збірка назв місяців це мішанина церковно-славянських, польських та українських. П. Кривда-Соколенко боронить чистоти мови українського народнього календаря та жаліє над його занечищенням чужими назвами, які перейшли в українську церковщину головно з латинської мови в часі русифікаційної акції на Україні. Тому він проектує викинення чужих або неясних місячних назв та заведення чисто українських, — добір що найкращих, — їх упорядкування й зафіксування після річних діб і проявів життя в природі.


Поставлення П. Кривди-Соколенка до реформи укр. місячних імен — виключно літературне.


Стаття П. Кривди-Соколенка та замітки її референта навели мене на думку написати отсю розвідку.


Одначе я хочу опрацювати тему про українські місячні імена з іншої точки, саме: з'ясувати коротко наукові досліди й погляди про основи поділу часу на місяці, відтак подати наукові погляди про ґенезу назв місяців взагалі, а опісля пробувати розв'язати хоч в части загадку місячних назв на Україні.



Стежки до листків про Українські традиції та віру в Бога. Рокове Коло.


Шанування Творця і Господа Світа.

Храм Українських і загальнолюдських мрій.

Астральна реліґія.

Бог, Різдво Світа, Прадід і Лицарі.

Вербний Тиждень і Шутка.

Весілля — Свята Неділя: Вихід з Дівочої громади.

Весілля — Свята Неділя: Дари. Пов'язування. Коса.

Весілля — Свята Неділя: Святий Коровай.

Воведення в Різдвяні Святощі, 4.12.

Гаїлки-Великдень: Вибір Пісень.

Гаїлковий Білоданчик і Первісний Молодець-Стрілець.

День реліґійно-філософських роздумів на Астральні теми, Варвари 17.12.

До історії Свята Івана Купала.

Еротичні містерії, тиждень від Катерини 7.12 до Калети.

Еротичні містерії, Калета 13.12.

Жертви для Бога як реліґійний ідеал.

Івана Купала, 6-7 липня. Пісенник.

Ідеал щастя.

Коляда і Великдень: Різдво і Відродження Світа.

Колядки та Щедрівки — пракультурний сон життя людей.

Колядки як Українські релігійні роздуми про Бога.

Космічні Творчі Води.

Містика Астральних Жнив.

Місяць чи Сонце?

Місячна містика і парне Святочне Коло.

На Великдень Коляда!

Народний речник перед Богом і Прадід, Миколи 19.12.

Первісні жертви Богу: Український піст "Спасівка".

Передріздвяний Cвяточний час.

Перше Оповіщення Різдва, Юр 8.11.

Плач Сокола.

Повернення Священних взірців.

Порівняння: Українська і Християнська ідеї Бога.

Порівняння: Українці й Староараби.

Порівняння: Українці й Уралалтайці.

Походження Людини.

Прабатько – Вчитель, Лицар і Вірник Божий.

Про Первовічну Павутинку.

Про сучасні святкування дня Св. Миколая (Миколи 19.12).

Про Українські імена Цвітень і Березень.

Про Українські назви місяців Марець і Май.

Світові аналогії.

Світові аналогії: традиції Різдва і Збору.

Світ сяє! Співаймо на Здоров'я Колядки та Щедрівки! (Вибір Пісень)

Свята Вечеря 6.01 — Що вона означає і як її підготувати?

Святий Вечер 6.01 — властиве Свято Різдва-Коляди.

Святий Збір як політичний ідеал: Що таке Кийовство?

Сльози і Купіль Господа.

Символіка Трійці: Райське Дерево.

Співаймо Світові-Дитині: Колядки, Щедрівки та Колискові.

Староукраїнський реліґійно-обрядовий і любовний річний стрій.

Традиції Батька.

Традиції космічних подій і Різдво Світа.

Традиції самогуртування: Cвятий Збір.

Трійця.

Українська Астрально-мітологічна реліґійна концепція.

Українська реліґійна поезія: містичне Тіло Бога.

Українське Різдво Світа: Вибір Колядок і Щедрівок.

Українські реліґійні пісні-роздуми про Неволю та Спасіння.

Українські свята Різдва Світа і Щедрого Вечора.

Упереджуючі знаки, Михайла 21.11.

Храм ідеалів.

Чин жертви і молитви.

Щедрий Вечер, 13-14 січня. Маланка-Василь. Коза.

Щедрий Вечер, 18-19 січня: Святі Водорщі.

Щедрий Вечір. Пісенник 1989.

Що значать імена Березень і Вересень-Вирисень?

Що значать імена Червець і Іюнь?

Що означає ім'я "Коляда"?.

Що означає ім'я провідника Колядників "Береза"?

Що означає "Свята Вечеря"? Частина 2.

Що означає Святий Збір?

Ява Священного.


А в грудєх Єму Ясна Зоречка.

Бездільне Своє та Безрідне Ясне Соколя утеряв.

Вже Весна воскресла.

Де Коза ходить, там Жито родить!

Ой но на Морі Павутиноньки.


Вибух наднової ― Різдво Світа?


Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Примітки:


1787: Дошниця.

Lemko Surnames found in 1787 Austrian Cadastral Records: ... 22. Sosenko ( 3 families) ...
http://www.carpatho-rusyn.org/new/105.htm

1896–1901: парохом в с. Дуліби.

Від травня 1896 року до квітня 1901 року парохом села був о. Ксенофонт Сосенко.

Будівництво нової дерев'яної церкви в Дулібах розпочалося 1900 року за о. Ксенофонта Сосенка. Заклавши наріжний камінь, будівництво церкви було припинено через брак необхідних коштів. Наступний священик о. Зенон Гутковський продовжив започатковане діло свого попередника і довершив будівництво храму.



1901–1941: парохом в с. Конюхи.

Російська окупація.

1916: нагорода цісаря. На початку 1916 року австрійський цісар нагородив отця Ксенофонта Сосенка золотим хрестом заслуги з короною за патріотичну діяльність під час російської окупації. (о. Павло Худ, Прес-секретар Стрийської єпархії. При підготовці статті використовувалися матеріали історичних досліджень Василя Лаби "Історія с. Дуліби" та Зиновія і Михайла Старика "Дерев'яні церкви та дзвіниці Бібреччини".)

http://stryi.ugcc.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=243&Itemid=30

Польська окупація.

1919–1920: "Кривава книга". Кривава книга. (Передрук видань 1919 та 1921 років) Упор., автор передмови та пояснень Ярослав Радевич-Винницький. / Дрогобич. Видавнича фірма "Відродження". 1994.

[Крівава Книга. Частина І. Матеріяли до польської інвазії на українські землі Східної Галичини 1918/1919 року. / Видання Уряду Західно-Української Народної Республіки. Відень, 1919. ― С. 15–93]

[Крівава Книга. Частина ІІ. Українська Галичина під окупацією Польщі в рр. 1919–1920. / Видання Уряду Західно-Української Народньої Республіки. Відень 1921. ― С. 95–264]

[Додаток І. З мартірології учительства в рр. 1919 і 1920. ― С. 248–258]

[Додаток ІІ. ― С. 259–264]

1. Спис священиків інтернованих і арештованих в р. 1919 і 1920. ― С. 259–262.

1. Абрагамовський Михайло, Дібще (Бережани).

2. Абрисовський Лев, Яхторів.

3. Адріянович Леонтій, Жовква.

......................................................

165. Сосенко Ксенофонт, Конюхи.

166. Сосенко Антін, Оліїв.

......................................................

291. Григорій Мороз, парох в Борині.

Дані додано:  01.04.2005
Відредаґовано: 11.11.2008
Переглядів: 11388



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
4. Гість220910 (гість) 22.09.2010 14:26    
Шукаю пісню, в якій такі слова: "Грай листопад золотим намистом, закружляє нас листом, листом! Хто виконавець, і де скачати mp3 ? Плізз
0/0

3. Марія (гість) 03.01.2010 01:28    
я теж цікавлюся Сосенком тепер читаю його працю про традиції Різдвяних свят.
0/0

2. микита (гість) 03.01.2010 00:55    
Здрастуйте. Не підкажете,де знайти цілі твори Ксенофонта Сосенка в електронному варіанті,із задоволенням їх роздрукував та почитав би.Наперед дякую.
0/0

1. Анна (гість) 10.05.2006 17:55    
підкажіть де знайти про духовну культуру українців

"bohdanko" (модератор): Насамперед дивіться сюди: "Матеріали та статті"
...а потім сюди: "Корисні посилання".

0/0



  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/hview.php?id=329

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB