(продовження) ПОШТА

Рускій ні фіга по-польськи не поняв. Він починає повторювати те, що вже казав :
- Я же тєбє чєловєчєскім язиком об"ясняю : я хочу купіть карточку. Тєлєфонную карточку.
Полячка повторює все теж саме , знову по-польськи :
- Якого саме оператора пан хоче купити карточку ? Такого, такого чи такого ?
Рускій їй знову пояснює.
- Мой друган вчєра бил тут у вас і купіл тєлєфонную карточку. Я хочу такую же.

Полячка знову по-польськи пояснює, що вона не знає, хто його друган, і яку карточку він учора купив. Є три види карточок, і яку пан скаже, таку вона йому і продасть.

Рускій обертається до мене і говорить :
-Ана, дура, нє панімаєт. Я єйо прошу прадать мнє тєлєфонную карточку, а ана нє панімаєт. Аб"ясні єй, што я хочу купіть тєлєфонную карточку.

Я йому відповідаю українською, що є три види карточок. Телефон-автомат у них один, але карточок є три види, і яку він захоче, таку йому і продадуть.

Рускій дивиться на мене, дивиться.... потім махає рукою :
- А-а-а, да ти тоже паляк....

Якось я був у Мюнхені.
Ходив увечері по Марієнпляцц і фотографувався на фоні різних штуковин. Фотоапарат у мене був самий простий, "мильниця" Кодак, на плівку - натискай і фотографуй.

Підходжу до одного німця - Пліз, пікчер мі !
Він мене сфоткав, я подякував, він пішов.
Підходжу до другого, третього ...
Нічого особливо тут знати не треба - говориш "Пліз, пікчер мі", або ж "Пліз, фото мі". Німці в Мюнхені англійську знають не дуже добре, але що від тебе може хотіти іноземець з фотоапаратом, коли простягає тобі фотоапарат ?? Ну, не купити ж
Так що всі брали і фоткали...

Потім ще закортіло мені сфоткатися на фоні Собору. Там такий готичний собор....

Дивлюся , йде така собі парочка бюргерів - дєд з бабкою, сиві такі , років по 70.
Підходжу до них -
- Пліз, фото мі !
Дєдушка здивовано повертається до бабулічки і запитує на чістом руском :
- Што он от мєня хочєт ?
Бабулічка ( на чістам руском) відповідає :
- Ну, навєрноє он прадайот фотоапарат.
- А зачєм нам фотоапарат ?
- Ну так нє пакупай....

Я їм продовжую по-англійськи і всілякими жестами пояснювати ( на російську чомусь облом було переходити, тим більше - на українську) , що ні-ні, я не продаю фотоапарат, а прошу, щоб вони мене сфотографували.
Бабулічка :
- А-а-а, навєрноє он хочєт, штоби ти єво сфатаграфіравал.
Дєдулічка :
- А пачєму я ? Я нє умєю. Бєрі і сама фатаграфіруй.
Бабулічка погоджується мене сфотографувати, запитує, а гдє тут нажимать. Я їй показую.
Бабулічка фотографує мене. Я прийняв відповідну моменту позу. Дєдулічка тим часом ворчить :
- Панаєжжалі сюдя всякіє.... інастранци... фатаграфіруй їх... да пашлі уже....

ОЦЕ ТАК ІСТОРІЇ!!! Дякую! Давненько вже так не сміялась!

гигигги
супер!

Справді цікаво почитати, піднявся настрій

Якось я був у Мелітополі на фестивалі "На Кам'яній Могилі". Виконував там власну пісню зі словами "... там зустріне нас безкрайній океан і первозданний ліс" . Причепився до мене один чувак з Росії, рускоязичний, так йому ця пісня сподобалася !. "Ну ти маладєц !" - каже. - "Такіє слава напісал ! "Пєрвозданний ліст!" Ето ти о какой-то кнігє, да ? " Коли я йому пояснив, що то не "ліст", а "ліс", тобто "лєс", він був дуже розчарований.

***************

Як каже їхній гуморист: "Ну, тупиє!"

Вітання, товариство!

Насправді є багато правди і багато вигадок по цій темі.
Але маючи особистий досвід спілкування з дівчинкою з Петербурга, можу сказати, що нормальні люди і українську розуміють, можливо не досконало, але, таки, розуміють.
Хоча в тому самому місті і в той самий час були люди і з Криму, а ті вперто робили вигляд, що не Панімают.
Тому це вже від виховання і свідомості людини залежить.
Якщо я не правий можете мою скриньку закидати спамом
(так як каменем в себе кинути запропонувати не можу )

Так я для того і відкрила цю тему, щоб взнати про РЕАЛЬНУ ситуацію в цьому питанні! Так що, ДЯКУЮ за правду!

Всім привіт!
На жаль не маю таких веселих реальних історій з руськімі, зете є одна з "нашими"
...початок дев"яностих ми з друзями-студіками були на черкащині,у Кропивній,- колишньому козацькому полковому містечку. Ввечері до багаття підійшли місцеві нащадки КОЗАКІВ,-здоровенні хлопчиська,почалося знайомство, гітара, співи, а потім один козарлюга каже:" Гарно співаєте,а заспівайте нам щось таке наше,для душі..., ну "Ачарована-акалдована"....

Кропивна ... знаю !
Це між Золотоношею та Іркліївом, так ?
Ану , напишіть, що там цікавого ?

Ага... і ось іще...
То було в 1984 році, в альпіністському таборі Уллу-тау. У нашому загоні були дівчата із Білорусії, ну і ми так біля костра ( точніше - біля примусу ) сиділи і пробували спілкуватися : вони мені білоруською, а я їм - українською. Важко було, щоправда, але було бажання зрозуміти - то й розуміли. А поряд сиділи дівчата звідкілясь із Росії. Ну, вони в розмову не встрявали, але так, краєчком вуха прислухалися. І от нарешті одна запитує : а по какому ето ви разговаріваєтє ? Ми кажемо : я - українською, а дівчата - білоруською. І ця росіянка довго не вірила і дивувалася : как ето ви друг друга понімаєтє, я , напрімєр, нічєво нє поняла, і ваащє, ето нєкасіво разгаварівать на таком язикє, што прісутствующіє нє понімают.

Саме там,біля Золотоноші... Там до шістдесятих стояла стара козацька церква,яку вони розібрали та на її місці "построїли клюб", - від тієї церкви залишився тільки древній дзвін,- він висів біля пожежної...У нас була думка його сперти....

Білоруська мова мені дуже подобається.Шкода,що нею там майже ніхто не розмовляє....

Так... Вона зараз є однією із вимираючих мов... Я не знаю, як можна настільки холодно і байдуже ставитись до мови, якою розмовляли твої пращури?? На жаль, білоруси (вірніше, їх велика більшість) навіть не намагаються боротись за це... Дуже жаль...

Там напевне так як і в нас є одиниці, які боряться проти гніту і нав'язування, але нажаль в них напевне ще більше супротивників.

В нас от бачите навіть Янукович, як його добре притиснути на українській заговорив. Ще трохи і англійську вивче. Це ж для нього було рівносильно напевне!!!

Та ні! Я би не порівнювала розмовляючих українською мовою в Україні та білоруською в Білорусії, бо ТАМ білоруськомовних НАБАГАТО менше, аніж у нас, в Україні (СЛАВА БОГУ!!!). І у НАС є ДУЖЕ багато людей, які піклуються про поширення і розвиток української мови на теренах ВСІЄЇ України. А от у Білорусії ті поодинокі сміливці можуть боротися тільки за те, щоб вона ВЗАГАЛІ не зникла...

Я десь те і мала на увазі...

розказували мені таке:
у Львові на вернісажі продають футболку з написом "Дякую тобі Боже, що я не москаль". Хтось запитує.
- В яку ціну ця футболка?
- Ну вот етаз малєнькім рісунком по пьятнадцат, а вот ета по больше по двадцат

Ну чи щось таке в цьому роді. Весело правда?

Бачу, що Нацпатріотці весело

Про білоруську мову.

Неправда, у Білорусі є багато людей, котрі відроджують рідну мову і спілкуються нею. Просто у них це політика, за таке можуть цок в лобок і в писану торбу.

Я казала за те, що в Бєларусі набагато МЕНШЕ людей, аніж в Україні, які розмовляють рідною національною мовою! Звичайно, що такі люди Є, але їх МАЛО!!!

Весело правда?
Всі ваші пости дуже сумні.

А мені - ВЕСЕЛО!

Людям притаманно сміятися з себе і своїх вчинків. Хто гадає, що його це не стосується - глибоко помиляється.
А мені - ВЕСЕЛО!
Зівакам на площі теж було весело, коли інквізиція спалювала єретиків.

Ви месія?

Чому б вам не ставити підпис "Нехуда"?

Хлопче. Ви "глибоко помилились" щодо моєї статевої приналежності.

Дівчину ображати, до речі, нелицарська справа.
Хоча поради давати вам, мудрецю не по літам, мабуть, марна справа, тому що ви маєте дар бачити кішку в темній кімнаті.

Був у Масквє в 1991 році. на Київськрому вокзалі подавали спецвагони для ночівки ( тіпа - готель на колесах). Пішов до каси брати квиток на ночівку, звернувся укрмовою (здуру). касирша стала орати - я вам білєт нє прадам, ви ат нас атсаєдінілісь, ідітє начуйтє гдє хатітє !