У неділю перед Весняним Рівноденням (Вербиця) дівчата починали водити на щойно озеленених галявах Ягілки і закликати весну. На жаль, покажу лиш естрадизовані зразки, а в кого є автентичні, прошу заносити.
http://www.pisni.org.ua/songsfiles/6239271.html
http://www.pisni.org.ua/songsfiles/2160063.html
http://www.pisni.org.ua/songsfiles/6160399.html
https://soundcloud.com/lesya-sobolevska/3xotrerwjxvs

Весняне Рівнодення є Великоднем для Рідновірів (Язичників). Веснянки співали упродовж усієї весни аж до засівання полів. Вважалося недозволеним засівання і рушіння матінки-землі, доки співаються веснянки.
Можливо, є історики і знавці, які підкажуть період "веснянкування", "засівання", тощо...

Скільки бачив спроб "упорядкувати" землеробську календарну культуру - всі невдалі. Ні метеорологія, ні навіть астрономія не дозволяють раз назавжди встановити точні терміни таких дійств, як посівна або веснянкування. Переконаний, що розумні люди таких спроб ніколи не робили і зовсім не тужили, що всі ці Колодії, Велеси, Лади чи Ярила приходять не за розпорядженням районного начальства, а за своїм божественним розкладом.

Он торік у цей час (і аж до квітня) Україна потопала в снігу, а цього року вже посівна в розпалі. "Сій у грязь - будеш князь". Багато було прикмет і правил у наших дідів і прадідів, але не було жорсткого календаря чи якихось тупих формальних заборон. І земля, й небо - святині безперечні, але з ними треба розмовляти, а не команди від них чекати.

Послухав іще раз і Майю, й Ілону - ну просто гарно! Ви молодець, пані Лесю. Збережено й передано головне, а оця (вимушена, очевидно) естрадизація у Вас на короткому повідку, не псує веснянкового настрою, навіть додає дитячих пустощів-веселощів. Можна придиратись, але придиратись завжди легше всього. А тут гарна робота. Цікава остання ягілка (цьервоними цьобітками...), раніше не чув у Вас, а слухається так, ніби водночас із першими трьома робилась. Дуже чистий виспів - невже це такі точні дитячі голоси, чи "підтягувалися" комп'ютером?

Чи то взагалі одне дитя співає обидва голоси?

Добре слово Діда Василя мені піднімає весняний настрій! Дякую Вам!
Та не люблю я естрадизоване! швидше підтримую живий звук. Та, на жаль, живі музиканти за виконання хотять грошей, а у мене їх немає. А дітиська отаке люблять, щоб барабанчик "гепав"... Та й молодці вони усі.
Щодо підспівки у Майї - підспівую я! Я - імітатор-ансамбліст, "штатний студійний беквокаліст". Якби мала безкоштовне приміщення, то зробила б дитячий хор.
Зрештою, зробила б і зараз при платній оренді, але батьки хотять бачити своїх дітей солістами, а не рівноправними членами хору.

Додам: записи старі і комп'ютером не підтягувалися. Діти дуже чисто інтонуюить!

Повбивав би (батьків). Єдиний шлях вивести дитину в співаки, не заразивши її марнославством і не позбавивши загальної освіти, - це саме через хор. Навіть не хор, бо сьогодні хор потребує стільки зусиль, що до чистої радості діло не доходить; потрібен хороший співочий гурт, чоловіка на 6-8. В епоху найвищої Української пісенної культури хорів тут і не було, а були просто сільські, навіть хуторянські, гурти. Тепер я вже розумію, що це була оптимальна форма: в гурті легше відшліфувати, дотягти до супер-досконалості і голоси, і техніку ансамблювання. Хор має створюватися, коли вже є гурткова, ансамблева культура учасників. Оскільки вона давно втрачена, то виходить натужне чортій-що: співаємо складнющі партитури, а радості немає, бо то просто технічний цирк, без колективної душі. Од Європи набралися, але міри не розуміємо...

Еге-ж!
Попри це все десь Ви, Діду Василю писали, що у народній пісні недопустимою є "отсєбятіна", тобто якийсь неправомірний авторський музичний розвиток. До мене аж тепер дійшло, чому.
Для прикладу, візьмемо оту пісню "Ой ти, соловейку", яку подала у даній темі. Ми з Вами вже десь мали суперечку про соловейка, який не є ранньою пташечкою, та суть не в тому. Я собі зухвало дозволила дати музичний розвиток даній темі, але тепер я зрозуміла, що не маю права цього робити! Автентичний мотив є 1-го і 2-го рядка, далі я вже собі "побавилася".
Чому рядки одномотивні? - та це своєрідні Мантри, звернення до сил Природи, а не концертні пісні.
Як багато зараз починаю дізнаватися! А це - малесенька крихта того, що відчуваю своїм нутром. Я інколи Вас, Діду Василю, називала подумки снобом і "совковим критиком". Вибачте за мої неправильні думки! Я у вас зараз бачу незамінимого порадника і помічника! Я тішуся, що Ви пишете у цій темі! Я хочу навчитися і дослУхаюся до кожного Вашого слова!

Це Ви, пані Лесю, вже виходите на вищий пілотаж. Народні мелодії, тим більш мелодії давні обрядові, справді не можна "редагувати" та "обробляти", гріх перед Дажбогом. Але нинішні покоління Українців ще й не таке витворяють, то й Вам Він простить. Бо ви робите це з педагогічної необхідності (?) і досить делікатно (!).

Бог нікого "карать і милувать не буде" (Тарас Шевченко), та мене і нема за що карать і прощати... Діду Василю! Ви - наймудріший чоловік у світі!

Мій чоловік укотре каже: не лізь до інтернету! Я сказала, що ПОЛІЗУ, бо знову хочу запитати поради у Діда Василя (Дід Василь для нього - це людина "номер один", як і для мене).
Отож, я хочу нагадати Дідові Василеві про нашу суперечку рік тому щодо обрядової веснянки "Ой ти, соловейку". Ви казали, що солов'ї прилітають у травні і через те Соловейко не може бути ранньою пташечкою (в обрядовій пісні про це співається). Минулого року я Вам, Діду Василю, казала, що чула соловейка наприкінці березня, хоч зима була на той час затяжна і лежали сніги аж до квітня. Я Вам повірила і подумала, що мені здалося. Але сьогодні я почула відверте "Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох" (24-го березня!). Маленька сіра пташечка сиділа на гілці і заливалася щебетом. Може це якась подібна за співом пташка?..
У всіх джерелах інтернету вже перешукала: скрізь пише, що соловейко прилітає наприкінці весни!..
Кому вірити? - собі чи науковим джерелам? - а Ви можете пояснити це явище?

Не можу. Я багато чого не можу пояснити.
Тим менше, що Вашого "соловейка" не чув. Хоча знаю, соловейка дуже важко переплутати з іншою пташкою. Але можна.
Цього року трохи божевільна весна, а в Івано-Франківську, мабуть, зовсім спекотно. А від спеки, буває, щось примариться.
А взагалі птахи на поточну погоду мало реагують, вони більше притримуються календаря. Он торік лелеки прилетіли 30-31 березня, а тут сніги. Багато лелек загинуло. Інші так вихудли, що замість двох лелечат виростили тільки одне. А сьогодні вже майже літо, а лелек ще немає.
Словом, не дуже вірю я Вашому соловейкові.

Приваблювання солов'їв до садів, парків та присадибних ділянок ...
pernatidruzi.org.ua/art.php?id=174‎
Соловейко - один з найвідоміших співочих птахів України. Мешкає він не тільки в лісах. За наявності сприятливих умов солов'ї оселяються поруч з ...

Соловей - Птахи рідного краю - Google Sites
https://sites.google.com/site/ptahiridnogokrau/solovej‎;
На Україну іди подивися, ... Соловей повертається із місць зимування в Екваторіальній Африці в середині квітня. ... Ці птахи селяться і в живоплотах.

Традиція одягання весільного "деревця" найбільше збереглася в Карпатах. Деревце – символ невинності, тому до нього особлива пошана впродовж усієї весільної церемонії. Деревце вносять у хату в п’ятницю, вкладають його у калачі, ставлять перед образами і оздоблюють колосками, калиною, квітами, травами. Батьки молодої перші починають прикрашати деревце, далі це роблять молоді незаміжні дівчата. У той час нанашки (хрещені) плетуть вінки для молодих. Щоб у майбутній сім’ї було щастя, вінок роблять на подушці. У нього вплітають часник, цукор, пшеницю та дрібку солі. Цукор символізує радість та злагоду в родині, хліб – добро, а часник оберігає від злого духа. А молодиці мають окреме завдання – плетуть із ниток всім гостям червоні китиці як символ весілля.

http://www.pisni.org.ua/songsfiles/2326798.html

Весільна обрядова: http://www.pisni.org.ua/nrb/songsfiles/8326807.html

СТАРОВИННИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КАНТ: https://www.pisni.org.ua/songs/2417818.html