На головну сторінку

"Хто є автором ідеї?" - тема

(Прозової)
список тем  |  пошук по форуму Перейти у розділ:

Показано від 1 до 16 з 16Сторінки: 
MBentefor
 член клубу
 
Сихів

 
реплік:320  внесок:345
17.07.2013 23:21
Привіт, користувачі сайту, котрі ще не забули, що таке "читати"!

Допоможіть із визначенням автора ідеї, будь ласка.
Будучи малим я читав якусь книжку, чи казку, де був висловлений наступний сюжет:
"Розлука - це важко. Але ти щоночі глянь на небо, знайди Полярну зірку і дивись на неї. Я теж дивитимусь, тож яка б між нами не була відстань - ми будемо разом".
Якщо хтось допоможе (вже місяць мучусь) - тому від мене шоколадка або велике ДЯЯЯКУЮ.

І НАПЕРІД ДЯКУЮ ВСІМ, ХТО ВІДГУКНЕТЬСЯ!
_____________________________
Якщо тобі плюнули в спину - знай, що ти попереду!
Гориславець
 член клубу
 
Запоріжжя

 
реплік:1842  внесок:6192
18.07.2013 08:21
Схоже на рядки з "Маленького принця" А. Сент-Екзюпері.
_____________________________
З повагою - Ігор Калиниченко, історик, поет, колекціонер і популяризатор української естради минулих літ.
MBentefor
 член клубу
 
Сихів

 
реплік:320  внесок:345
18.07.2013 11:05
Ідея дуже гарна, справді, Гориславцю.
Але я вже переглянув уздовж і впоперек Маленького принца. Там є тільки "знайди між зірок мою маленьку зірку" коли принц збирався помирати.
А про "ми обоє дивитимемось - ми будемо разом" нічого немає(
_____________________________
Якщо тобі плюнули в спину - знай, що ти попереду!
webmaster
 модератор
 
Львів

 
реплік:2224  внесок:55864
18.07.2013 15:34
то можливо з якогось мультфільму
_____________________________
підпис. гм...
ДідВасиль
 член клубу
 
Катеринопіль
 
реплік:953  внесок:2068
18.07.2013 16:15
З моєї поважної біографії не згадаю нічого конкретного документованого, але знаю цю ідею не менше половини століття напевно. Здається, я навіть сам колись до неї додумався. Таке відчуття, що вона споконвіку, і поети та закохані наповзають на неї, як тля на молодесенькі, свіжі, а все вічні зелені пагони калини...

(Це тут у мене йде смертельна боротьба з полчищами тлі, що заїдає сад. Може в кого є ідея, як рятувати бодай молоді деревця. Мішок яблук винагороди з першого ж урожаю.)
_____________________________
Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
MBentefor
 член клубу
 
Сихів

 
реплік:320  внесок:345
18.07.2013 20:29
Вебмайстре, не з мультфільму. Точно.

Діду Василю, ура! Я радий, що не помилявся щодо того, що ідея стара - але її точно хтось був впровадив, я вірю в це. Може й хтось із українських письменників.
До речі, дивно, як закохані наповзають на неї, а в гуглі не знайшов анінайменшої згадки про таку ідею...
_____________________________
Якщо тобі плюнули в спину - знай, що ти попереду!
Леся
 член клубу
 
Івано-Франківськ

 
реплік:877  внесок:6992
19.07.2013 09:15
Діду Василю! Мій Дідусь колись рятував садок від тлі: робив розчин звичайного господарського мила і цією водою обмивав гілочки.
_____________________________
Я перестала боятися жити.
Леся
 член клубу
 
Івано-Франківськ

 
реплік:877  внесок:6992
19.07.2013 09:16
А сама ідея про зірки - це мабуть з народу! Адже наш народ не тільки співак і композитор, а ще й глибокий філософ!
_____________________________
Я перестала боятися жити.
ДідВасиль
 член клубу
 
Катеринопіль
 
реплік:953  внесок:2068
28.07.2013 21:40
Моя тля від господарського мила тільки товщає...
_____________________________
Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
Леся
 член клубу
 
Івано-Франківськ

 
реплік:877  внесок:6992
29.07.2013 16:33
Діду Василю, а якщо дустовим?.. А ще краще отими засобами, що зараз посуд миють.
_____________________________
Я перестала боятися жити.
ДідВасиль
 член клубу
 
Катеринопіль
 
реплік:953  внесок:2068
30.07.2013 15:28
Та вже кажіть просто - ціанідами.
_____________________________
Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
Макоша
 член клубу
 
Верховина
 
реплік:281  внесок:286
06.08.2013 14:12
Нікого не слухайте, Діду Василю! Є така "опція", як "поговорити". Ви пробували поговорити з деревами? Тля просто ховається і не повертається. Але "поговорити" з деревами може не кожен. Гадаю, Ви можете! Поговоріть!
_____________________________
Коли гомонять Карпати, цитьте і послухайте. Таку пісню ще ніхто не написав.
Макоша
 член клубу
 
Верховина
 
реплік:281  внесок:286
06.08.2013 14:29
А тепер до MBenteforа: У сузір'ї Великої Ведмедиці є майже непомітна зірочка, за якою перевіряли зір майбутніх запорожців. Якщо подивитеся на Велику Ведмедицю, то в одній із Ковша Ви її побачите. Якщо побачите, то Ваш зір - добрий, а якщо не побачите, то купіть окуляри і йдіть у мак-дональдс їсти гамбургери.
_____________________________
Коли гомонять Карпати, цитьте і послухайте. Таку пісню ще ніхто не написав.
ДідВасиль
 член клубу
 
Катеринопіль
 
реплік:953  внесок:2068
07.08.2013 21:41
Вчора пробував поговорити з деревами. Дружина швидку не викликала, а пішла бідкатися сусідці. Сьогодні мешканці села якось погано дивились мені вслід. Тлі стало трохи більше, ніж учора. Може краще поговорити з мурахами, котрі розносять тлю? Але ж не хотілось би, щоб жінка ту розмову почула.
_____________________________
Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
MBentefor
 член клубу
 
Сихів

 
реплік:320  внесок:345
07.08.2013 22:42
Макошо, і яке ж відношення має написане Вами до поставленого мною запитання?

А насправді - дякую за цікавинку. Пошукаю щодо неї інфу.
_____________________________
Якщо тобі плюнули в спину - знай, що ти попереду!
goncharenkosv
 
22.09.2016 14:50
Дмитро Акімов – радник командувача Національної Гвардії України, полковник, випустив книгу з віршами українських військовослужбовців – прикордонників. Вірші, що написані під час боїв на Донбасі, дуже зворушливі.
Акімов Дмитро Ігорович сам поет, композитор, учасник бойових дій у 2014 році випустив за власні кошти збірку фронтової поезії НГУ. Мене, як читача схвилювали деякі вірші, і я наведу один з них.

У світі безліч є доріг,
Але пройти усі не зміг.
Лиш крок зроби на зустріч вітру
І осягнеш безмежність світу.

Серце вогнем в грудях горить.
А під ногами листя шелестить.
Я йду на зустріч своїй долі,
Душею прагну тільки волі.
Двісті ударів кожну мить.
О як же хочеться прожити.
Достойно кожен пік життя,
Щоб не настало забуття.

Не смій ставати, сміло йди
Навіть якщо не маєш ти мети.
Потри до мозолів свої ноги,
Будь вільний, друже мій убогий.

Друже, чуєш серце б'ється
Душа, як птах у небо рветься.
Вдихни повітря повні груди!
Відчуй солодкий смак свободи.

Так жагуче і нестримно
Б'ється серце без зупинне.
Ти летиш, забувши страх.
Це все волі білий птах.

Старший солдат Кушнір Богдан Миколайович,
314 навчальна група 5 курсу
2-го інженерно-технічного факультету НА НГУ
Показано від 1 до 16 з 16Сторінки: 
Писати на форумах можуть лише зареєстровані користувачі!
Увійдіть в систему або зареєструйтеся, щоб мати змогу писати на форумі!


Повернутися на головну сторінку

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB