30 листопада королю української пісні Назарію Яремчуку виповнилося б 60 років. У ці дні хочеться не лише частіше згадувати улюбленого співака, а й поширити якомога більше інформації про нього, нагадати про його творчість, зробити щось для увіковічнення пам'яті про нього.
Презентуємо оновлену версію сайту пам'яті Назарія Яремчука з новим дизайном, де зібрано 120 аудіозаписів пісень визначного співака, багато фотографій. Матеріал розміщено за згодою доньки Марічки і за підтримки Олександра Злотника, композитора, ректора Київського інституту музики ім. Глієра, друга Яремчука.
http://www.roduna.org/
Сайт знаходиться в стадії наповнення, незабаром будуть додані відеозаписи, а також нові статті, спогади про Назарія, його вірші, твори його пам'яті.

Сьогодні о 19-тій годині в київському палаці "Україна" відбудеться вечір пам'яті Назарія Яремчука.

А хто може сказати на цьому сайті http://www.roduna.org/
у розділі "ФОТОГАЛЕРЕЯ" 3-й рядок 3-тя слайда з текстом під назвою "15 ГРУДНЯ" хто це висловлюється і про кого "Як противно кожен день бачити Г і Д зі свитою..." Неначе як Назарій щодо Дутківського чи що? Чи я щось не розумію.

Це уривок зі щоденника Яремчука. Маються на увазі муз. керівник "Смерічки" Гамма Скупинський ("Г") і другий соліст, взятий на місце Зінкевича Давид Степановський ("Д"). Ну не любив він їх чогось... А Дутковського Назарій поважав до кінця життя.

Тоді мабуть тому, що вони були хитрі жиди, ото й не любив того..

Так, вони жиди, але один з найкращих друзів Яремчука Олександр Злотник - теж єврей. Мабуть, вся справа не в тому, якої людина національності, а як вона себе поводить. Євреї, що ведуть себе "по-єврейськи" - жахливі люди. А ті, хто не має цієї хвороби, хто поважає країну, в якій живе і її корінну національність, її мову та культуру - цілком нормальні особи.

Згоден.
До речі мене давно цікавить, чому не видно, не чути В. Зінкевича і в переліку виконавців, що приймали участь у концерті пам'яті Н. Яремчука його не було і взагалі його вже досить давно не помітно, а в тім як і Павла Дворського, Іво Бобула, (Ротару видно тільки з жидо-москалями/чужими "піснями"), І Поповича, хоча ці перелічені виконавці колишні пісенні побратими Назарія, також не чути (О. Білозір Тільки у ВР серед імпортних антидержавних бездарів), О. Макаренко, М. Гнатюка інших найкращих голосів... Невже не можна зробити хоча б один 1-й український національний канал, де б винятково лунали передачі на всю державу на подібну тематику.. Продано все!

Ви зачепили таке питання, відповідаючи на яке, можна написати цілу статтю. Але я скажу коротко. Зінкевич не виступає, бо не вірить, що хтось ходитиме на його концерти, він не наважився навіть на концерт у Львові, боявся, що ніхто не прийде. На вечорах пам'яті Яремчука він виступав лише один раз, кажуть, начебто він у поганих стосунках з його синами та першою дружиною (вони були організаторами всіх концертів). Павло Дворський активно виступає, у нього почався всеукраїнський тур, який насправді буде "західноукраїнським" - щодо інших регіонів нема гарантії, що зали будуть повними. Нещодавно відбувся його концерт у Львівській опері у супроводі симфонічного оркестру п/к Мирослава Скорика. Взагалі Павло відмовився співати під фанєру-мінусовку та від дармограйок-синтезаторів, тепер хоче виступати тільки з живими оркестрами. Честь і хвала йому за це. Можете мені вірити, я листуюся з його молодшим сином.
Іво Бобул фактично припинив співати і зосередився на викладанні. Ольга Макаренко як під землю провалилася. Микола Гнатюк більше часу приділяє справам церковним, ніж естрадним, але й виступає також - нажаль, в основному в Росії. Там його люблять і знають куди більше, ніж у нас. Оксана Білозір повністю присвятила себе політиці. Попович начебто зрідка десь виступає. Віктор Шпортько бере участь лише у колективних концертах, і то нечасто. Більш-менш активні Віталій Білоножко, Павло Зібров, Павло Мрежук, Валентина Степова. Але для теле- і радіо каналів вони, як і вищеперераховані, є "неформатом", а знайти їхні диски в магазинах важче за голку в копиці сіна. В Південній та Східній Україні їх немає взагалі, бо я сам звідси, тому знаю.

Щодо каналу, то повірте мені - при цій владі його не відкриють, і справа тут не тільки і не стільки в грошах, скільки в антиукраїнській політиці наших можновладців. Я вже 15 років спостерігаю, як нищиться наше радіо і телебачення, точніше, все українське на ньому. За цей період було знищено більше, ніж за роки існування СРСР. Я пригадую своє дитинство, початок 90-х, скільки тоді було цікавих програм на радіо і телебаченні, скільки концертів, на другому каналі радіо о 15:00 регулярно транслювали пісні 60-х - 70-х років... Поступово більшість з цього було знищено. Другий канал радіо віддали ТРК "Ера", тепер на ньому нема нічого цікавого, одні теревені зранку до ночі. Телеканал УТ-2 закрили, на УТ-1 нічого дивитися, на всіх інших - тупі шоу і дебільні російські серіали, нічого українського. На ФМ-радіостанціях в основному - російська попса та шансон. Навіть на львівському обласному радіо закрили передачу, яка була у вигляді інтерв'ю з відомими українськими співаками, я особисто знаю ведучого, він змушений був піти з радіо. В Португалії, наприклад, 40 ФМ-станцій, вони охоплюють ВСІ жанри музики, у тому числі класичну музику та ретро-естраду. Навіть на станціях з іноземною музикою ведучі говорять виключно португальською. Так що це питання політичне. Зміни будуть після того, як відбудеться зміна влади, коли нащадки більшовиків підуть у небуття, а на їх місце прийдуть патріотично налаштовані люди. А поки що про український канал, як і про багато ще чого українського, можна лише мріяти.

Я забула, що таке телевізор. Варто його увімкнути і відразу хочеться розтрощити, але ж електроніка не винна...
А відносно нащадків... За них нинішня влада теж дуже дбає, організовуючи різні кастинги, де чужоземні "оцінювачі" ліплять з талановитих виконавців опудальні подоби московських попсовиків, а ті раді старатися, щоб тільки десь по телевізору прокрутили. Багато молоді, що пнеться на велику естраду, підписують контракти з продюсерами про російськомовне спілкування з пресою, зі сцени і навіть у житті (умова розкрутки). Це такі, як Міка Ньютон, Ірина Білик, тощо...

То виходить те, що протягом 20 років відбувається в Україні (гроші/зрада/брехня/розкрадання/імпортне керівництво), а саме соціальна/ліберальна демократія є не сумісним з подібною творчістю, що отут ми намагаємося пропагувати взагалі.
Але при всьому при тому що оці ж наші улюблені українські виконавці свого часу (початок 90-х тощо) дуже протестували проти совкового режиму СРСР, видно думали що будуть мати більше грошей та популярності, парадоксально вийшло навпаки. Більшість, хто їх знав вже про них забули (щодо пустих залів), молодше покоління їх не знає взагалі. А саме така демократія є годівницею аферистів, зрадників, чужинців що зараз за кермом, проте всеодно ті, хто вважають себе українцями, патріотами, це здебільшого люди з західних регіонів продовжують ратувати за "європейський вибір, демократію, свободу тощо" От як на Вашу думку чи не має тут суперечки самим собі? Чи не краще повернути закони совка 70-80 х років але в українському варіанті.
Я вважаю, що це був би вихід.
Але я думаю, що багато з цим не погодиться.
Я ще раз підкреслю - в совок я не маю на увазі у кацапстан, просто застосовувати жорстку каральну систему, аж до страти/конфіскації награбованого/позбавлення заматися певною діяльністю громадянства/депортація... Ну звиняйте не зовсім пишу по темі, але так дістало вже те, що відбувається протягом останніх 15 років.
Я вважаю, що іншого виходу не має, при демократії отак і далі буде. Тільки далі схід і підень тай центр до києва підпорядкує раша, а за Києвом і далі на захід ділитимуть поляки, цигани та кому не лінь. От і вся європейська демократія.

Я ні в якому разі не захищаю комуністичний режим, ніколи не пробачу більшовикам голодомори, репресії та русифікацію. До того ж українська пісня в СРСР була в непростих умовах: з одного боку, партія підтримувала музичне мистецтво, з іншого - його намагалися поставити у певні рамки, утискували деякі фольклорні колективи (наприклад, "Кобзу"), забороняли деяких співаків (тріо Маренич), піддавали гонінням деяких композиторів (Б. Буєвський, Л. Вербицький), навіть вбивали їх (В. Івасюк, В. Яцола), дісталося і поетам (більшість пісень на вірші Ліни Костенко розмагнічено), українські пісні рідко записували на грамплатівки (частка україномовного грамзапису складає близько 1 %), деякі твори забороняли ("Місячна дорога", "Гай, зелений гай"), і взагалі українську музику влада зображувала як другорядну, сільську, відсталу. Але були й позитивні речі, зокрема, художні ради, які не пропускали погані пісні, багато програм по радіо і телебаченню, безліч живих концертів... Та після здобуття незалежності вчорашні більшовики, які так і залишилися при владі, розпоясалися зовсім і почали таке нищення всього українського, що їм позаздрили б Щербицький та Брежнєв.
Я згоден з тим, що треба поєднати жорстке управління із захистом національних інтересів, як це робилося і робиться у більшості країн світу, в тому числі у Росії. Навіть ліберально-демократичні режими Західної Європи захищають своє, іноді доволі радикальними методами. Я в жодному разі не агітую за якусь партію - я поза ними і не вірю в них, але повірте, що альтернативи зміні влади в Україні нема. Інакше точно знову будемо поділені між чотирма сусідами, на цей раз - навічно.

Але я так розумію, що ваше твердження, що

" ( альтернативи зміні влади в Україні нема. Інакше точно знову будемо поділені між чотирма сусідами, на цей раз - навічно.)"

Отже діючий корупціно-аферестичний, бандитський жидо-москальський-монголоїд в нинішніх умовах кращий варіант управління.?

А саме по-вашому краще така "демократія" ніж національна диктатура.?

І я, нажаль таки ще не почув відповіді (ну крім Василя з Берестівки та діда Василя у розділах вибори президента, чи хто такий зрадник своєї нації) щодо демократії та диктатури, вони зі мною не погодилися (по-їхньому краще така демократія,свобода... ніж диктатура).

Також не почув щодо європейського вибору, а саме так гарно чи краще геть їх усіх тих європейців зі своєю демократією, (там за кожну краплю води чи за шматок хліба треба платити правильні гроші як власне тепер і у нас майже так, там 10-20% можновладців, інші працюють на 2-х, 3-х роботах) ми повинні бути найкращі і життя простіше у нас має бути своє — українське. Коли все вкладається у велику копійку, то це й породжує розвиток у населення різної погані накшталт авантюризма. Чи все таки краще демократія?

Ні, ви мене не зрозуміли. Я мав на увазі, що єдиний вихід - це повалення існуючого режиму. Я його ненавиджу не менше, ніж ви.
А щодо диктатури і демократії - то на даному етапі звичайно краща диктатура, але національна. До Європи я ставлюся скептично - спочатку треба побудувати відповідний рівень життя у себе, а вже потім піднімати питання про євроінтеграцію. І взагалі, я прихильник норвезького варіанту - Норвегія не є членом Євросоюзу, але є високорозвиненою державою. Нам треба передусім берегти своє, а не засвоювати чуже. Хоча ідеї Свободи це не чуже для нас - козаки виникли задовго до європейської демократії. А щодо шаленого ритму життя і гонитви за доларом, які панують у західному світі, то мені вони теж огидні.

Як на мене - то я за диктатуру, справжню українську національну диктатуру. Народ, якого навчили красти, брехати, знущатися, якого просто зазомбували і втовкмачили в голову, що Україна - бидло, а Росія - критерій (тільки не знаю, який, окрім водки, куфайки і балалайки), такий народ не можна допускати до демократії і до Європи також.
Такий народ треба помити, вивчити і виховати, бо вже більше 80 відсотків жителів нашої української землі - це дійсно сліпе, глухе і німе стадо.
Знищений український генофонд!.. - от що зробили ті, що зараз багато гавкають,
"...а рідний люд від кайфу мліє,
і злісно тішиться Москва,
що малорос щодень тупіє.
Йому лиш баки забивай
у стилі техно або репі.
І знов порожня голова
і ностальгія за совдепом,
коли платили "по сто грам",
коли у клубах грали диско...

Це уривок з моєї віршованої збірочки "Музична сповідь".

Хочу додати, що і тут, на Західній Україні, у хореографічних школах концертмейстерам не дозволяють грати дітям українську музику на тренаж, а замовляють мелодії з мультиків "Голубой вагон", "Пусть бегут неуклюжи..."

Взяла би в руки вила і пішла б на них. Але ж ніхто не підримає...

Вила не допоможуть, тут свідомість потрібна!

До п. Лесі: хочете мульку?..
Моя тітка заглянула в комп, коли я читала коментар і сказала, що ви фашист, бо маєте фашистський хрест. Я їй пояснила, що фашисти собі цей знак присвоїли без дозволу і повернули його в інший бік, проти годинникової стрілки. Тітка розсміялась і сказала: "Тьху!.."

Ну тут Пані та Панове Ви мене порадували! Таки геть "євро-рашо-свободо-демократію" з імпортним керівництвом! Слава нації!

А тим москальсько-жидівським "продюсерам", що пропонують виконавцям підписувати контракти про російськомовне спілкування з пресою, зі сцени і взагалі заборонити працювати в Україні у культурній сфері, нехай ідуть чистити параші (дезінфекторами)за "мінімалку",а не демократію їм ліберальну.

Ви думаєте, що нинішня влада заборонить? Навпаки! Вона тішиться з того, що зараз відбувається і їм глибоко начхати, про що ми тут з вами теревенимо.
Девіз лишився той самий: "Наш паровоз вперьод лєті... остановка в москвє..."

Щодо музичних шкіл на Заході України - я здивований і обурений, що в Галичині таке можливо. Ну якби це було на Волині чи Закарпатті, ще якось можна зрозуміти, але в бандерівському краї... Знаєте, я навчався в російськомовній школі у місті, де рідко хто говорить українською, але ми на уроках музики крім пісень з радянських мультиків і російських пісень часто співали українські народні, а також деякі твори наших композиторів ("Києве мій", "Ясени").

До речі, нагадую: сьогодні виповнюється 60 років з дня народження НАЗАРІЯ ЯРЕМЧУКА. Нажаль, вже 16 років його немає з нами... Вшановуючи цю людину, презентуємо сайт "Пам'яті Назарія Яремчука", де зібрано понад 120 записів його пісень, статті, фотографії; на черзі - відео.
http://www.roduna.org/