Люди, а цього року виповнюється 100-річчя з дня народження Діда Панаса (світлої пам'яті актора Петра Юхимовича Весклярова, 1911-1994). Напевно, серед співклубників є люди того покоління, яке виросло, приколисане добрими казочками славетного Дідуся Панаса, може хто пам'ята? Нізащо не повірю отій побрехенці, яку про нього прагнуло поширити КГБ, певен, що вчинено провокацію, насправді актор був вихованою людиною і завинив лише тим, що на ТБ виступав у сорочці-вишиванці (власній, бо на студії йому видати відмовилися), та в певних органів мав репутацію націоналіста за приверженість рідній мові. Відомо, що Петро Юхимович горілки не пив (на відміну від мене, грішного!) та поганих слів не вживав. Ну, провокація та й гаплик. А закінчити пост хочу словами, які приписуються йому: "Отака х##ня, дітоньки!"

тааак!!! Дід Панас - незабутнє враження дитинства!!!
приписаних йому слів не чула зате його триразове "добранічч, добранічч, добранічч" пам'ятаю, як зараз!
класний був Дід! Спокійний, лагідний, такий домашній... зараз нема таких персонажів, певно... а шкода

Зараз дітей змалечку готують до основної життєвої функції - споживати Який тут дід Панас...

А щодо приписаних слів, навіть якщо це вигадка, то вигадник був вельми винахідливий

Винахідливий, кажете? По мені, як вже зводити поклеп на актора, винахідливий міг би вигадати щось більш схоже на правду.

В дитинстві в мене не було телевізора, бо мама, яка тоді розвелася з татом, забороняла це явище, замінюючи моє телевізійне дитинство книжками і навчанням фортепіано. Я, звичайно, вдячна за набуті знання, та дитинства, як такого, в мене не було (через те і "смурна").Але, коли всі діти бігали у дворі, а батьки їх кликали додому: "Ідіть, бо вже Дід Панас починається!", я дуже просилася до них, щоб подивитися, адже мультики рідко показували. Багато моїх дворових "друзів" гонорово казали "ні", бо їхні батьки проти якихось чужих дітей.
Але деякі добрі батьки все ж дозволяли мені подивитися "Надобраніч, діти!" і через те я Діда Панаса пам'ятаю і завжди заздрила тим, кому він казав "Надобранічч, надобранічч, надобранічч...", бо знала, що це не мені, а тим, хто має телевізор.
Не знаю, хо там і що сказав, але нормальний чоловік при здоровому глузді теж може "заліпити" якусь "х...ню", яка зовсім не стосується когось особисто, та при всьому цьому зберегти істинну чистоту своїх думок. Може це і правда, а може й ні, а яка різниця?
Зате тепер маю телевізор і не вмикаю взагалі...

Я теж не вмикаю, вже й вмикати нічого, бо як тільки наш нью-сталін загарбав НТВ, я того ящика виніс на смітник та викинув під 3-40рти, бо вже здогадався, що буде далі. Все що треба дізнаюся через комп, на інет ніяких імператорів влада не діє. А добрих людей знаходжу, й тут мені ніхто не зашкодить.
А Дід Панас дійсно був чистий, як херувим.

Є добра історія документальних фільмів "У пошуках істини", але і їх мені треба переглядати по одному в тиждень, бо душа бунтує і болить. Інколи думаю, що з психікою не все гаразд, але ж усвідомлюю, що все так і має бути.

А ви ноти додавайте, вони на вагу золота, люди оцінять й будуть вдячні. Повірте старому, за ділом пережити легше, запевняю вас!

У мене на руках є цілий "клондайк" прикарпатських митців 60-90-х років, серед них навіть помер один Богдан Юрків тиждень назад у віці 80 років (приблизно), а ще Іван Фіцалович, Ігор Іванців, Зоя Слободян, та ін.

Сумно, коли уходять талановиті люди, але добре, що після них залишається те, що вони встигли зробити, про це й мова у піднятій темі даного форуму. Пишіть, п.Лесьо, ще пишіть.