25 березня 1999 року в автокатастрофі за нез'ясованих обставин загинув видатний борець за незалежну Україну, "шістедисятник", лідер патрії "Народний Рух України" — Вячеслав Чорновіл. Щоб осягнути масштаб Вячеслава Максимовича, потрібен час. І Чорновіл уже вийшов на історичну дистанцію. Він не став Президентом України. Але став її національним Героєм - посмертно.
"Ця рана ніколи не загоїться. Вячеслава Чорновола було вбито жорстоко й підступно, після тривалої психологічної облоги, після масового творення облудної громадської думки. Убито наприкінці тисячоліття, кривавого й загрозливого для України. Убито, як убивали всіх її національних провідників,— вважають його товариші по партії та соратники по життю".
Вячеслав Чорновіл помер в русі - у дорозі, по шляху до тієї, іншої України, за яку він платив здоровям і життям. На місці загибелі встановлено справжній козацький хрест. Поховано видатного українського державного діяча на центральній алеї Байкового кладовища. 2000 року Вячеславу Максимовичу присвоєно звання Героя України.
Автобіографія: www.nru.org.ua
Більше про В.М.Чорновола:
www.rukhpress-center.kiev.ua
www.khpg.org
.
ВЯЧЕСЛАВОВІ
Розбився годинник розсипалися хвилини чорним
намистом по інших вимірах і часах
у наступне тисячоліття виліплюю
Обеліск пам"яті
Синичка у леті торкнула свічку своїм крилом...
Понесла мій вогник до Тебе
Довга дорога від олжі від злоби від заздрости до каяття
Потім буде запізно...Як ім про це сказати
Вони пошили сорочки із твого Прапора
Щоб оберегти своє тіло в якому зотліла душа
В ту ніч лелеки поверталися додому
Лилики шугали над полями
Я чекала тебе востаннє
Мої слова так довго чекали Божого милосердя
Щоб вирватися зойком з каторги мовчання
(Атена Пашко, дружина В.М.Чорновола)
| 
