Між мітологійними мотивами Свят-Вечера й Святої Вечері відбиває своєю невиразністю і на перший погляд недоцільністю мотив шутки передвеликодньої, приложеної до Святоріздвяних містерій (1). Це в річи пальмова галузка полудневого Сходу з християнських містерій Цвітної Неділі, а на Україні вербова (євова) весняна галузка з першими весняними бростиками, також з християнським мотивом.
(Прим.: Шутка — вербова гілка, вкрита пухнастими Котиками (Котики – цвіт Верби), Словник Грінченка)
Але по правді — це мотив прастарий і світовий, поширений від непам’ятних передхристиянських часів у цілім Полудневім Сході, особливо у Індійців та Іранців, звідки, мабуть, поширився по цілій Европі. Він і досі як весняна зелена галузка є символом надходячого Весняного Відродження. Вважається за маґічний орудник, побуджаючий Весняний розвиток у природі, відновлення життя в світі звіриннім і рослиннім та охороняючий від елементарних нещасть. Нею вдаряють корови при першім вигоні худоби на зелену пашу (на Україні на св. Юра); її втикують по нивах на полі і т.і.
(Не я б’ю Верба б’є.)
Про символічне її значення є гадки мітологів і етнологів поділені.
Kuhn вважає її за символ Вогню в природі. L. v. Schroeder — за символ Весняного Сонця як джерела Вогню і животворного тепла в природі. Kuhn, пояснюючи обряд вдарювання худоби шуткою при Веснянім вигоні на пашу, наводить рядки з Ріґ-Веди (IV, 27, ст. 4), де розказується про це, як Птиця, що несла на землю божеський напиток Somâ, зронила Перо і оце Перо стало Деревом palâça або çami. Kuhn пояснює цей міт так, що перо — це властиво вогонь, а вдаряюча зелена галузка — це також вогонь; стадо, що йде на зелену пашу, — це символ хмар, а галузка — символ Весняної блискавки.
Пояснення A. Kuhn-a, — хоч не умотивоване мітологійно, — є близьке до правди, як це покажеться при ближчім розгляненні Української ідеології в мотиві шутки; а Індійський міт про Птицю, що вронила перо, з якого виросло дерево, послужить як раз до пояснення правильного розвитку цієї ідеології.
(Порівняти з містеріями світотворення, — Іскра впала Озеро стало, — Купелі Бога і Плачу Сокола/Господа.)
Приложення Великодньої шутки до Українських Святоріздвяних містерій є зовсім логічним по Староукраїнській ідеології Свят Різдва і Великодня, бо оба Свята проголошують Нове життя: перше є Святом Різдва Світа, а друге є Святом майбутнього Відродження Світа.
Українська Весняна Великодня шутка має своє ідейне угрунтовання в Святі Різдва Світа і може стати поясненням всесвітніх містерій з Весняною галузкою та їх первісного мотиву. Бо, на мою думку, як Великодня, так і Різдвяна шутка — це символ Райського Дерева або Прадерева. Про нього співають усі Колядки і Щедрівки і воно є не лишень символом перших проявів рослинного життя на землі, але і символом первісної творчої і безупинно дійової Сили в природі.
Може бути, що і по думці народу Українського цією первісною Силою був творчий Вогонь, бо в Українських Святоріздвяних містеріях бачимо також шанування Вогню.
Але всі Українські Колядки і Щедрівки дають доказ, що цією містичною Силою, хочби і Вогнем, вважає нарід Астральну силу Небесної Трійці, в якій перворядне місце займає Місяць. Він є чинником рослинного життя і плодоносности земного Світа, а заразом чинником Небесного Вогню.
(Прим. Кс.С.: Уособленням небесного Вогню, а заразом родючої Сили природи є в Щедрівках Ілля, а він без всякого сумніву є Українським символом Місяця. Покликуюся на те, що було вже сказане на цю тему на попередніх сторінках. У Щедрівках, які співають про виправу Білого Молодця, про Дівчину між Місячними символами, що цю постать окружують, є й блискавка та грім, а оці явища приписує нарід Іллі. Мітологійне значення тих символів можна зрозуміти щойно в повнім їх зв’язку.)
Райське Дерево, — найпопулярніша ідея Колядок та Щедрівок, — є тільки символом Місяця і живоносної Сили природи. В пізнішім розділі про Українське Прадерево будуть наведені Колядки й Щедрівки, з яких увидимо виразно, що Великодня і Різдвяна шутка є символами Місячними, бо таким символом є там Прадерево; в Колядках також найдуться аналогії до Індійського мітичного дерева çami , які стануть заразом поясненням для цього Індійського міту.
В кожнім разі буде можна ствердити, що Український мотив шутки відбиває від світових своєю ясною характеристикою і доцільністю; що — як Прадерево — має призвання принести людям та їх худобині обнову життя.
Будьте великі як Верба а здорові як Вода а багаті як Земля!
______________________________________________________________________________________________
(1) У Гуцулів в Космачі, між завороженнями, що мають відвертати бурю, описує Вол. Шухевич таке: "Як готовиться Вечеря, треба в дев’яти горшках варити дев’ять страв: борщ, квасолі, рибу, сливки, голубці, пироги пшеничні, вужені пструги, сушеницю і пшеницю. З кожної страви беруть по ложці, замісять усе разом і додавши муки зроблять колач і спечуть. Вечером перед Вечерою беруть Шутку, яка від Великодня стояла за образами, Свічку, що була приліплена до Паски, а до того у мисчину всієї страви, яка варилася на Свят-Вечір, і Колач та з тим виходять на двір, де вже маржина в одній кошарі зігнана".
(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)
Рокове Коло. Стежки до листків про Українські традиції.
Коляда і Великдень: Різдво і Відродження Світа.
Вербний Тиждень і Шутка.
На Великдень Коляда!
Гаїлки-Великдень: Українське Свято Відродження Світа. (Вибір Пісень)
Про Українські назви місяців Марець і Май.
Що значать імена Березень і Вересень-Вирисень?
Про Українські імена Цвітень і Березень.
Еротичні містерії, тиждень від Катерини 7.12 до Калети.
Еротичні містерії, Калета 13.12 - Передріздвяний Святочний час.
| 
ЦІКАВЕ
ВХІД