Доповненням образу "іранізації" Староукраїнських поглядів в добі первісного зладження річного календаря, а також Іранських впливів на розподіл року після Вавилонської концепції солярного року, буде розгляд ще двох — на мою думку — дуже старих місячних імен на Україні, мабуть давніших як аналізовані повище, бо простіших, природніших у своїх провідних ідеях, хоча виразно запозичених з Іранської мови. Це два подібні формою і змістом імена Вересень і Березень (відміна Марця).
Ім’я Вересень називає П. Кривда Соколенко (в згаданій повище статті в "Новій Раді") — нікому незрозумілим і тому непотрібним, що займає лиш місце, в календарі, кращим і відповіднішим місячним іменам (на його думку — Жовтневі).
Дійсно, не пояснено цього імени влучно досі нігде.
Були спроби пояснити це ім’я від Українського слова "верес" (Heidelkraut), що ним називають зілля, яке цвіте й дістає ягідки в 9·ім місяці року. Перші спроби такого пояснення, опертого не на етноґрафічних записках з уст народу, а на індивідуальнім погляді, були в Молитвослові з р. 1861 (видання львівського), в альманасі Вінок, ст. 245 та в календарі Львовянин, з того часу. Опирався на тім поясненні й Фр. Мікльошіч і приймав його за достовірне; щоби доказати походження імени Вересень від назви зілля верес, наводив Мікльошіч назву того зілля зі всіх слов’янських мов, бо показувалося, що вони є такі самісінькі у всіх слов. народів.
Тимчасом отся спільність назви зілля вересу у всіх слов’ян нічим не причинюється до пояснення походження імени місяця Вересня. Зілля верес є марне, непоказне й не грає ніякої ролі в господарстві, ані як паша, ані як зерно; не має ніякого мітольоґічного, ані реліґійного застосування, не має ніякої долі в народних обрядах, або побутових поведінках; не належить до лічничих зел.
До того, — імени місяця Вересень уживають між слов’янськими народами лишень Українці й Поляки (wrzesień) й Чехи (vresen).
Польське wrzesień зовсім не відповідає відмінюванню іменника wrzos ( = верес ), який має в другім відмінку: wrzosu, і форма wrzesień не може бути з wrzosu випроваджена.
Ніякого іншого вияснення імени Вересень, крім повищого, ніхто не поставив. А прецінь це ім’я є незвичайно популярне, всюди на Україні уживане й одиноке для дев’ятого в році місяця, крім жартівливої назви "бабське літо".
Українська назва "сівень" для цього місяця є виняткова (у Хорватів і Сербів іменем "sviba" називають Апріль); крім того "сівень" — це немов одна частина широкої думки, яка унята іменем Вересень.
Подаючи понижче пояснення цього імени зі Староіранської мови, зазначу передтим, як пояснене воно в такім поважнім Українськім лексиконі, як Русько-німецький словар Евг. Желехівського (з 1886 р.). Буду подавати оба пояснення також в Німецькій мові, щоби не звихнути ніякої думки, висказаної в ориґіналах.
В словарі Е. Желехівського стоїть:
Вересень — September. "Monat der Nachernte, Tätigkeit, Wirksamkeit der Landwirte, des Ackerbaues und des Säens". T. є. "місяць покінчення жнив, невсипущих робіт і праць рільників, управи ріллі й сійби".
Цьому імені відповідає отся Іранська рідня слів: varəz, verbum, "wirken Praesens varəz - vərəz — (iterativum) varəzaya, aorist - varəš, infinitiv vərəzyeidyai, varəzi, "wirken ("діло робити"), öfters im Gegensatz zu denken (часто в протипоставленні до (слова) думати ; 2) mit Objekt: tun, machen, verrichten, vollziehen, betätigen (чинити, робити, сповнити, виконати, взяти участь в роботі — спільно працювати).
Вислів vərəzintəm, майже тотожний з Українським іменем вересень відноситься особливо до пільних робіт (у Christ. Barthol. — сказано: besonders von der Verrichtung der landwirtschaftlichen Arbeit) . Новоперське varz, barz - Feldarbeit, Ackerbau (робота в поли, управа ріллі). Подібні слова в сполуці: з aiwi - die Erde bearbeiten, bestellen — землю обробляти, ріллю управляти; в спол. з us — wieder gut machen, поправити. Vərəzəna, neutr. Wirken, Tätigkeit, робота діяльність; vərəzvant, adject., energisch, regsam - енерґійний, рухливий; varəzyant, adj. wirksam — werktätig — працьовитий, ділом занятий. Varəza, masc. vərəzya, Wirken, Verrichten von-, Tätigkeit: vərəzai, varəzi, — vərəzyeidyai, infinitiv - zu wirken, zu tun, Wirksamkeit entfaiten. varəčah, neutr.: 1) Kraft, Tätigkeit; 2) Würde — сила, діяльність, гідність; varətay, foem. Handeln, Tun; vərəzyoto, landwirtschaftliche Tätigkeit, Landwirtschaft.
Повищі Іранські вислови належать очевидячи до окремої, вибірної катеґорії думок про енерґію, роботящість і її гідність, а рільництво й рільне господарство є передовим предметом і ціллю тих змагань і зобов’язань.
Українська господарська характеристика Вересня зовсім відповідає повище висловленим Іранським ідеям, бо вся думка Українського народу перенята в місяці Вересні лишень працею господарською та рільничою, і є зв’язана з нею почуттями обов’язку, особистими амбіціями, надіями, втіхами або журбою, мотивами особистими та суспільними й економічними.
Все те лучить нарід на всій Україні з іменем місяця "Вересень" і толкувати йому про те не потрібно.
Долучу цікаву заввагу, що книжкове ім’я "Вересень" вимовляє Український нарід вірно по-староіранськи: "Вирисень" (грубе и, ы); що найменше ствердив я це в Конюхах Бережанського повіту; особливо в тім тоні звучить вимова жіноцтва, (що, як відомо, найкраще зберігає по селах чистоту і красу Української мови й вимови).
В Українській живій мові є ґрупа споріднених слів дуже подібних до Іранського дієслова varəz, оскільки розходиться про основну думку слова, якою є жива, енерґійна, діяльність. Це слова: борзий (гл. словар. Е. Желех), schnell, geschwind, rasch; борзо, adverb. — comparativ, боржій; deminutiv. борзенько, rasch, flink; борзість, Schnelligkeit, Munterkeit; борзинá = бистрина бистрість = Schnelligkeit eines Stromes; Stelle, wo die Strömung heftig ist; Stromschnelle.
Є вдаряюча подібність між Українськими місячними іменами Вересень і Березень, а з порівняння відповідаючих їм Іранських висловів виходить повна тотожність тих імен. Можна би тільки завважити, що ім’я Березень приявляється еволютивом Вересня, що тим певніше, коли порівнати Староіранське vərəzyoto, а Ново-перське varz-, barz-. Це останнє слово означує рільні роботи в полі — і з того виходить, що й Український Березень означує господарські — пільні роботи (на прóвесні) — і є справді весняним антиподом осіннього Вересня. З цеї причини підпадало би тут ближче пояснення імени Березень як відміни імени Марця (принагідно — Цвітня, бо на Гуцулії так називають Цвітень).
Що до відмін цього імени: "березозол" і "березіль", то я позволю собі поставити під сумнів перше ім’я як народний твір (цю форму подає Евг. Желехівський в Словарі як виняту з творів письменника Тимка Падури; може бути що вона є самовільним перекрученням народного імени Березіль автором); "зола" в Українській мові значить лишень "луг" (Die Lange), а "золити" значить мити, прати, лугом; отже "березозол" як ім’я місяця було би нісенітницею. Форма "березіль" знаходиться в приказках Номиса; про неї ще понижче мова.
Зверну ще увагу, що ім’я Березень сходиться звуково, етимольоґічно і своїм значінням зі Староіранським місячним іменем Fra-vartin (з фро-варсін, фро-варзін), в якім перша часть імени fra є тим самим, що Укр. "про" для означення руху в якімсь напрямі (гл. Слов. Евг. Желехівс.), приміром: промостити дорогу; провести й і.; друга частина Іранського імени значить тільки, що Вересень.
Іранське ім’я Вересень в чистій формі не виступає між Авестийськими календарними іменами. Це очевидно, що наколи воно означало господарські дуже пильні й важні роботи, то його іменем був унятий і час таких робіт. Господарські осінні роботи не можна замкнути в клямрах місяця, вони бувають коротші або довші, відповідно до потреби, стану аври, часу покінчення жнив і т. і.
І в Українського народу не кінчаться пільні роботи в Вересні; вони кінчаться звичайно в Жовтні, а зачинаються часто ще в Серпні. Тому ясна річ, що ім’я Вересень означало первісно протяг часу господарських осінніх робіт, а не ім’я місяця.
Для того нема його в гієратичнім Іранськім календарі, який був правильно поділив рік на 12 місяців. Це ім’я було правдоподібно в передавестийськім народнім календарі, а в часах Авести могло задержатися як неофіційна назва господарського часу. Про існування тої назви в Стаpoiранських передавестийських часах свідчить якраз факт її існування в Українськім господарськім календарі, бо це очевидно назва не Українського походження.
Про реформу укр. місячних імен.
Стежки до листків про Українські традиції.
|
ЦІКАВЕ
ВХІД