На головну сторінку

Христина Стебельська: Михайли – унікальні, бо дароване ім’я це дозволяє


Розмова з головним редактором Першого Національного телеканалу Христиною Стебельською про нинішній празник святого Михаїла, його змістовне наповнення та суть такого унікального наймення.

Найбільш точний і правильний календар – той, який складено вустами народу. Нагадуємо: сьогодні – свято Михайла, охоронця і заступника не лише міста Києва та киян, а й небесного покровителя усіх Михайлів, Михайлин та Михайловичів разом із Михайлівнами. Свято під назвою Собор Архистратига Михайла та інших Небесних Сил безплотних Архангелів українці традиційно відзначають 21 листопада. А встановлено його було у четвертому столітті. Як свідчить переказ, князеві Михайлу-Святополку ІІ архангел Михаїл явився як птах в обладунках під час битви з половцями. У знак тодішньої перемоги князь звів Михайлівський Золотоверхий монастир. Нині головний редактор Першого Національного, народна артистка України Христина Стебельська, яка тривалий час займалася фольклористикою, відкриває нам багату скарбничку розмаїтих українських традицій, цікавих особистих вражень та фактів з історії цього свята. Якщо завдяки цій розмові у вас виникне бажання прихилитися до ікони цього святого – не варто себе стримувати. Так само, як не варто і тягнути кота за хвіст із привітанням знайомих Михайлів! :)

- Пані Христино, перш за все, вітання Вашим друзям-родичам-знайомим Михайлам з іменинами! А тепер підкажіть, у чому, на Вашу думку, є унікальність свята Архистратига Михаїла?

- У святі Михайла багато українського. До всіх іменинників листопада люди виявляють пошану, але до Михайлів ставлення нашого народу – особливе. Дев’ятий місяць у літочисленні року непростий, бо він завершує осінь і передає права зимі. Листопад вважають рідним братом зими, "онуком –вересня, сином – жовтня". Зараз відчуваємо якусь напівзиму чи напівосінь: Михайло мости до зими мостить! Природа вже засинає, а статечність Михайлів приворожує, запрошує до гуртової забави. Бо по Михайлу починається Пилипівський піст. Колись веселе братання мало суто господарський характер. Після збору врожаю люди хотіли побачитися і повеселитись. Для цього чудово підходив Михайлів день. Ще пам’ятає Україна, як господині хвалилися тканими обновами одежі, вишитими образами та рушниками. І нині хваляться! Особливо молоді пари, які після Покрови відіграли весілля. Їх прихід до іменинника Михайла всі помічають одразу. Щойно гості за столом – то одразу шукають ниточку походження імені, його родинну спадковість від діда до внука чи внучки. Співають веселих пісень, коломийок про Михайла. Насолоджуються естетично.

- Багаті на спомини перш за все часи нашого дитинства. Пані Христино, чим Вам запам’яталися родинні свята Михайла?

- Михайлів празник завжди нагадував про доброчинність. Іменинники та їхні родини офірують данину бідним і сиротам. В Україні День Михайла є досі днем братання і товариської клятви. Бо Михайло – господар слова. Саме перед іменинником та його гостями чоловіки чи сусіди клятвою засвідчували свій обов’язок щодо важливої справи. Дане на Михайла слово прирівнюється до заповіту чи обітниці. Якщо його порушив – тебе перестають поважати люди. Мої добрі знайомі щороку до свята Михайла готують медові напої і печуть медівники. До речі, ці медівники, настояні на численних травах, мають лікувальні властивості – особливо, коли хворіють діти. На Михайла завжди бачу на святковому столі порізані медові стільники. Чому погляди гостей притягують не салати, а мед? Це – унікальна магія гостинності, якою ще київський князь Володимир Великий заворожував іноземних послів. Наказував "ситити триста варок меду" на честь військових перемог, будівництва храмів та великих свят.

- Святий Михайло зображується на іконах зі щитом і списом. Про що Ви думаєте, дивлячись на його постать?

- Намолена ікона архистратига Михаїла ніби підказує: все, що нас хвилює, вона забирає на себе. Молитва перед нею – як захист. До речі, важливі особисті відчуття, коли стоїш перед іконою Архистратига. Спокійно, у тиші... Спогади чи уява в ту мить будуть зовсім не випадкові. Образ Святого присутній на центральному місці у храмах. Він очолює святе воїнство Ангелів та Архангелів. Головний полководець небесного війська. Вигляд святого справляє враження мужнього воїна, який перемагає зло. А також Ангела, який випромінює перемогу і приносить благу вість. Боговидний посланець з неба. Вражає його лицарський одяг, надзвичайно коштовні шати – захисний панцир, багряний плащ та позолота, яка символізує славу його перемог. Уся постать випромінює життєву силу. Ікона по-рицарськи приваблива і дуже святкова. Навіть перемагаючи змія, святий є привітним, навіть молодечим. Ми стоїмо перед захисником, врода і постава якого нас захоплює. Він для мене дуже благородний – ангел-красень нашого захисту. Інколи настільки прихиляє до себе, що розгублюєш слова молитви між слів зачудування! Кияни особливо шанують цей образ на гербі столиці. Традиція – у зображенні Архистратига на хоругвах Богдана Хмельницького, на прапорах і печатках Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Паломники приїжджають на молитву до золотоверхого Михайлівського храму. Не забувають пом’янути предків.

- А які ж сучасні Михайли? Ваші знайомі Михайли – особливі?

- Михайли та Михайлини – унікальні люди. За моїми спостереженнями, вони добропорядні та дуже компанійські. Риси, які їх вирізняють – інтелігентність та доброзичливість. Не випадково до 21 листопада треба перепросити у всіх, кому завинив. Люди широкої душі, окрилені справою, яку роблять. Як правило, джерело натхнення та рівноваги вони отримують у сім’ї. Михайли дуже господарні та сімейні. Вони мають здатність дуже швидко розрізняти добро і зло. Може, це завдяки посередництву їхнього небесного патрона – Святого Архистратига Михайла? Не легко людську природу імені відділити від божественної. А може, і не треба? Крім того, Михайли дуже стабільні у взаєминах з друзями і вміють підтримувати духовну близькість із багатьма. Але розуміння імені – це не лише церковні канони та народні традиції. Це – українська історія. Завдяки нашим Михайлам знаємо чимало з історії. Михайло Всеволодович – князь Чернігівський; гетьмани – Михайло Вишневецький та Михайло Дорошенко; діячі – Драгоманов, Старицький, Грушевський, Михайло і Михайлина Коцюбинські…Згадати можна чимало. Їм присвячено легенди, кобзарські думи, патріотичні пісні. І, звичайно, телепрограми, фільми, наукові праці та енциклопедії.

- Михайли та Михайлини, Михайовичі з Михайлівнами мають надзвичайного й дужого покровителя. Що Ви можете побажати людям, які перебувають під захистом святого Михайла?

Усім нам у листопаді треба підтримати святкове ставлення до Михайлів, Михайлин, Михайловичів і Михайлівних. Я проти приземлення свята, хоча нехай кожен буде сам собою. Як ми вітаємо Михайла? Іменинникові дарують смушеву шапку, вінчують, перев’язують пшеничним перевеслом і підкидають до стелі! Михайли в моїй родині ніколи не купували собі шапок: отримували їх у подарунок – від смушкових до ондатрових і норкових. Без празника Михайлів – сумно! Він дуже шляхетний.
Михайли – унікальні, бо дароване ім’я це дозволяє.
Полюбімо це ім’я – і своє також.
Подаруймо щось добре для своїх іменин.
А поки Михайло ще не приїхав "на білому коні", вітаю усіх Михайлів, Михайлин, Михайловичів та Михайлівн із доброю нагодою святкувати іменини в поєднанні земного та небесного.
Любіться і шануйтеся!

Олена Нагога


Статтю додано:  21.11.2012
Відредаґовано:
Переглядів: 1489
  Коментарі     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
1. Наталя (член клубу) 27.04.2016 19:31    
Так. Михайли справді унікальні та неймовірні люди. Для мене кожна зустріч із якимсь Михайлом перетворюється на свято.
0/0


  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/articles/374.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ