Символіка Трійці: Райське Дерево.

Особливості Української з’яви Прадерева.

Дуже цікаве для нинішнього питання отсе, що може найбільше поетично оброблений, найбільше означений та ідейно заокруглений серед світових порухів Прадерева ― це Український порух: Прадерева — Дерева Життя — Райського Дерева.

Невідступний порух Колядок і Щедрівок: культово-реліґійний клич.

Це є невідступний порух усіх Колядок про Почин Світа; він є накинений майже всім Колядкам на інші теми, у заспівах Колядок як культово-реліґійний клич та як ідейна побудка кожної теми. Він є серцевинним порухом також переважної частини Щедрівок, як на культово-реліґійні, так на суспільні й господарські теми.

Визначний взірець Місячної символіки.

З культурно-історичного огляду є порух Прадерева в Колядках та Щедрівках — визначним взірцем Місячної символіки; а в Щедрівках є він майже ціллю шанування; бо в рамцях Прадерева, на нім або під ним, являється символічно Місяць ― в подобі Хлопчика в Золотій Колисці або на Золотім Стільчику, або в іншім виді.

Культово-реліґійні Пісні та життєва філософія.

Таке широке застосування цього поруху в Українських космогонійних переказах: в культово-реліґійних Піснях, ― а послідовно і в життєвій філософії спричинює, що він може тут бути лише загально розглянений; а суттєві ідейні його основи та його особливе пристосування мусять бути окремо, при поосібних темах розглядані.

Для того зазначимо згори, що порух Прадерева своїми ріжними ідеями буде нам показчиком нераз в ході сього дослідження та рішатиме про багато питань, які в часі сього дослідження виринуть.

Трояка містика Прадерева.

Порух Прадерева можна подати тут у троякому вигляді, відповідно до його містичного значення: Прадерево — Дерево Життя — Райське Дерево.

• Назви "Прадерево" в Колядках не зустрічаємо; але ідея Первобуття цього Дерева і Прачасу, в якім воно з’являється, є в Колядках зазначена. "За Ворітьми за Праворітьми" — "Письма Первовічні"... та інші вирази й символічні образи цю ідею зазначують. Та інакше, як Прадеревом воно не може називатися, коли стоїть як "Їдне, — т. є. одиноке, — Деревенько" серед космічного Моря, Перших вод світа, — "з Нащада Світа" — "на Початку Світа" — як описують його Колядки.

  
  

• Називаємо його "Деревом Життя", бо воно приносить, спливаючи Водами на Світ, або ростучи серед "Чистого Поля" (=Правдивого простору) на Землі — живучу твар: птиці, пчоли, звірину та людську рідню. Деревом Життя приявлюється воно і в Щедрівках, тоді, коли перебувають на нім Сокіл або Голуби як символи життя, нерозлучно з ним з’єдинені. Або — в інших Щедрівках — як містичний чинник розмноження людського роду (гл. в Щедрівках розділ про Райське Дерево під ріжними видами).

  Як "Див Деревенько", що появляється ідеально на людських подвір’ях у Свято Різдва, щоб принести їм благословення Небесне, є воно надівсе бажаним для народу, бо воно має збуджувати нове життя й щастя в рідні Господаря та в його господарстві. Так звіщає многота Колядок.

  
  

• Райським Деревом звуть його виразно деякі Колядки і многота Щедрівок. Під цим іменем в Колядках воно виступає як приносець земної живої твари; а в Щедрівках як чинник любови й урожайності всього живого сотворіння на світі та розродчості людського роду.

З’яви Прадерева в Піснях.

Подоба Колядкового Прадерева є ріжнорідна, але все-таки порух Прадерева є ограничений у з’явах.

Зелений Явір – Дуб – Два Дубочки.

За улюблену Колядкову прояву Прадерева можна вважати Зелений Явір та Дуб або "Два Дубочки" серед Моря.

Сосна – Кедрове Дерево – Три Прутики.

Не так пізнішим відхиленням, як відміною залежною від географічних обставин, можна вважати Сосну (частий образ!) і Кедрове Дерево, — думається, що сі оба порухи зродилися в сторонах, де жиє гірський нарід, віддалений значно від моря; так само як "Три Прутики на Камени в Чистім Поли" .

Кураль: традиція по предках з далекого Полудня?

За порух дуже давній, може як традицію по предках з далекого Полудня, треба вважати з’яву Прадерева в подобі "Кураля".

Пшениця і Виноград: реліґійно-еротичний порух.

Дуже важними для етнокультурних дослідів над Українським народом приявлюються в Колядках і Щедрівках два порухи Райського Дерева: Пшениця і Виноград, — оба безперечно Полудневі порухи.

Пшениця як Райське Дерево — це майже унікат у космогонійних переказах світа: мають цей порух лиш Українці, Жиди та Араби. Тут у збірці космогонійних Колядок подано приміри Пшениці — є їх більше в Щедрівках.

Порух цей окружений містикою більше еротичного напряму чим реліґійного, але чи в Колядках чи Щедрівках зазначується виразно його поява як Райського Дерева.

В зовсім виразнім мітологійнім світлі ставиться цей Український порух мітом Арабським.

Безсумнівно стверджують вагу поруху Пшениці в космогонійних Українських традиціях Святовечірні Українські обряди з пшеницею, які річево обговорено на своїм місці. Там було також сказано, який тісний зв’язок є між традиціями Українськими й Арабськими.

Про вагу поруху Винограду як Райського Дерева свідчать також Святовечірні обряди з вином як Святочним напитком, хоча в дійсності зараз недотримувані через недостаток тої речі. Однак у многих Колядках вино як сакральний напиток ставиться як Святочна необхідність, рівнорядно, а нераз вище, чим мід і пшеничне пиво; бо цей культурний здобуток є історично дуже давній і є окружений особливим німбом пожертвувань для Бога. Порівняйте розділ про ідеальні первісні жертви.

Гаїлкові Зелені Огірочки.

До Полудневих, а може й Семітських, порухів належить зачислити Український порух "Зелених Огірочків", — але не Різдвяних, лише Гаїлкових — і з певністю як відміна Райського Дерева, коли нагадаємо трійцю Арабських порухів Прадерева: дерево пшеничне, виноград і колоцінт (полудневий гіркий огірок), гл. "Перекази Семітів".

За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.

Рокове Коло. Стежки до листків про Українські традиції.