На головну сторінку

Трійця.

(Трійця в Українській Астральній реліґії.)


Найвизначнішим зразком Української Астральної реліґії є мітологічні Трійці:


Трійця як двоякий символ Господа і Прадіда.


Можна ці Трійці вважати за вислів шанування Астрального Неба як символу Господа, бо шанування Господа в такій формі буває й досі у первісних номадно-пастирських племен, приміром в Уралалтайців.

Цьому шануванню найкраще відповідає перша Українська Небесна Трійця ― "Місяць–Сонце–Господь": Господь у супроводі Місяця і Сонця. Хоч і друга, суто Астральна Трійця, ― "Місяць–Сонце–Зоря", ― може уявлювати, як pars pro toto (частина замість цілого ), Небо, а в нім Господа.


Але як одна, так і друга Українська Трійця може бути символом Прадіда (Прабатька) з Праріднею, а цим самим може бути ціллю шанування напів-реліґійного, а в суті річи ― суспільно-альтруїстичного.



Трійця ― вислів почувань для Господа Творця.


При такім двоякім розумінні Астральних Трійць ставалось би Українське шанування Трійць неясним щодо порухів і щодо культурного порядку.

Та видно в ньому одну й тоту саму ідею реліґійного шанування лише з малою ріжницею в культовій черзі шанування. Бо дійсно нема ідейної реліґійної ріжниці між Трійцею "Місяць–Сонце–Господь" і Трійцею "Місяць–Сонце–Зоря", коли будемо видіти в них лише символіку Правітця і Праматері та Їх Дитяти.

В першій Трійці сходять з Неба до народу Господь з Прародичами; в другій Трійці являється народові його Прарідня так, як появилася перший раз на Райськім Дереві (після Колядкового Міту). Перша Трійця ― це ідея побажаної народом гостини Господа з Прародичами на Святий Вечір; ідея другої Трійці ― це відтворення частини з містерій зродження Світа, у якій первовічною подією було також зродження Перших людей як Астральних світил. ― Порівняйте згадані святочні містерії Індіян-Альґонкінів.

Обі Трійці є висловом реліґійних почувань для Господа Творця, таких самих, ― з малою ріжницею, ― які відзиваються в душах пастирів-номадів тоді, коли видять вночі над собою велич Астрального Неба. (Гл. Свято Ночи і "Нічний лад духу")


Просте зображення ― схрещені дві риски: одна пряма, друга півколом зігнута

(дивно правда як з двох виходить трійця).



Ще про значення, символіку Трійці.




За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.


Рокове Коло. Стежки до листків про Українські традиції.

Джерело: Староукраїнські релігійні роздуми про Бога © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2004
Статтю додано:  10.06.2008
Відредаґовано:
Переглядів: 2516
  Коментарі     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]


  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/articles/199.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB