На головну сторінку

Святий Збір як політичний ідеал: Що таке Кийовство?

(Київ — осердя Помаранчевого повстання: політична необхідність чи Українська традиція?)


Частина 1: Що означає „Святий Збір“?

(Вираз Любови та самоохорона традицій.)


Частина 2.


1. Святий Збір як політичний ідеал: Один епізод з Української преісторії. Що таке Киоство?

Що ж оце таке Киоство? Про Кийоство (властиво — Кийовство, Київство) належало би писати окремий культурно-історичний трактат. Це, на мою думку, синонім дружини Кия, засновця Київської преісторичної держави; дружини, понятої в найширшім розумінні слова. Отже — його княжого роду, династії; його дружини військової найближчої та всього його війська; відтак тих, що політично й віроісповідно з ним держали, отже всього народу Київської держави. Здогад мій ставлю на підставі анальоґій таких політичних уґруповань та їх взаємин в Українськім Київстві і Староіранськім: а властиво на гіпотезі, що Українське Київство вийшло з Староіранського, що Київська держава була заснована первісно Староіранцями (Гл. додаток: з етнольоґічних проблем історії Українського народу).

Ідеольоґія і етимольоґія "Киоства" чисто Староіранська, але прийнялася в Українськім народі: Колись Кий, як Староіранський князь Kavay [в еволюції слова: Kej (так як є у Персів) = король, князь] на чолі інших князів і племен Іранських покинув Іран задля нетерпимости родової й політичної та реліґійної Іранського княза Віштаспа (в добі Заратуштри), та помандрував на Захід, поки опинився над Дніпром. (Чому саме на Україну? Знаючи виняткову реліґійну терпимість і миролюбність Українців?)

Це припадало рівночасно з первісними племінними мандрівками з полудневої Азії на Захід. Осівши над Дніпром, утворив державу, заставши там автохтонів України. Його перший город — оце Київ, його держава Київство.

В Староіранській мові — це звучить kevitat. Суффікс tat, тотожний з Українським — "-ство", або "-тво". Імена і вислови вийняті з Авести.

Це історична гіпотеза, для котрої я маю більше основ, бо зібрав більше матеріялу історичного, культурного й лінґвістичного, — в недрукованім ще дослідженні, на котре однакож мушу тут покликатися. Вислів "Киоство" лиш скріплює мої здогади, там наведені.

А рівночасно він дає тут доказ, що в Українського народу в Святоріздвянім народнім здвизі, в ідеальнім Колядковім Святім Зборі, була в своїм часі свідомість політичної і племінної незалежности. Ця свідомість, - може й на такім самім ідеольоґічнім підкладі, - до нині заховалася, хоч може тільки в малій частині, на Подніпров'ю, - коли Український нарід зберіг там досі останки колишніх політичних висловів.


2. Колядки про Киоство

Знаходжу три старинні Колядки чи Щедрівки про Святий Збір, в яких культово-реліґійні явища належать до великої старини, а суспільні так самож старинні, але прибрані в багато новішу форму, хоч усе таки преісторичну. Головною їх темою є Святий Збір, але технічна назва його змінена: називається він Кіоство.

Записчик Колядок, етноґраф П. Чубинський, поставив при імені „Кіоство" (або „Киоство" - мабуть: Кийовство) питайний знак, ставлячи під питання очевидно його значення або відповідність.

Для мене це ім'я приявлюється одним з тих дорогоцінних етноґрафічних здобутків, що кидають світло на темну Староукраїнську минувшину.


Ишов перейшов Місяць по Небі

I.

Ишов-перейшов Місяць по Небі

За ним Зірочка як острічка

Ой почекай же Місяцю

Ой не чекаю часу не маю

Ой бо від Бога иду я в Послах

Від Бога в Послах до Господара

Чи почекає по Старосвіцьку

Чи ситив Медок на Святий Вечір

Чи варить Пиво до Свято Кіоству (?)

Чи пік Калачи з Ярої Пшениці

Ой дай Боже!


IІ.

Ишов-перейшов Місяць по Небі

Ой дай Боже!

За ним Зірочка як Сестричка

Ой почекай же Місяцю

Ой не чекаю часу не маю

Ой бо від Бога иду я в послах

Від Бога в послах до Господара

Чи починає по Cтаросвіцькому

Чи ситив Медок на Святий Вечір

Чи варит Пиво до Святого Киоству

Чи пік Калачи з Ярої Пшениці

Ой дай Боже!


Обидві Колядки тотожні; з цією лише ріжницею, що перша є закінченням Колядки більшої, оспівуючої, як Бог господарить на подвір'ю у Господаря, який того не помітив, - тому Колядка йому про це звіщає; - друга Колядка співається самостійно і має ще ось яку відміну:


Ой ходить бродить Місяць в Хмарі

Ой ходить-бродить Місяць в Хмарі

Ой дай Боже!

За ним Зірниця як Сестриця

А зажди же Місяцю Брате

Бо я вже послана по Зелене Вино

По Кудряве Пиво

Ще й по Медок Солодкий

Бо Зелене Вино Богу приємно

А Кудряве Пиво Гості приймати

А Медок Солодкий Пчилки годувати


Відміна Б: „Ой ходить бродить Місяць в Хмарі", тотожня з Відміною А: „Ишов-перейшов Місяць по Небі", — з виїмкою одного імени „Киоство", яке у Відміні Б бракує. Обидві Колядки співають про таку саму Астральну Двійцю і висловлюють одну й тоту саму ідею культово-реліґійну[1]; а обосторонні дальші їх подібності є собі взаємно доповненнями і поясненнями. Тому ж, коли в „А" є бесіда про варення пива „для Святого Киоству"[2], а в „Б" Зірниця приносить пиво „гості приймати"[3], то розуміємо, що Киоство і товариство — це одно поняття. Коли ж про Киоство, чи Кіоство, співають не в однім місці, але і другім, — в тій самій окрузі, — то є воно чимось реальним, а не похибкою, як думав П. Чубинський.

[1] Прим. Кс.С.: Про культурно-реліґіне значення Астральної Двійці — Зорі і Місяця — в Українській минувшині глядіть в однім з розділів про Святу Вечерю.

[2] Прим. Кс.С.: Мабуть: „для Святого Дня — Киоству", т.є. товариству, зборові.

[3] Прим. Кс.С.: Замічаю мітольоґійний образець: Зірниця, післана з Неба, щоб заосмотрити люди в Святочні напитки і припильнувати, щоб були угощені учасники Збору. Чи не Святий це — дійсно — Збір? Зірниця піклується годівлею Пчіл. Це теж Небесні сотворіння, як побачимо понижче. Тож не диво, що Медок Солодок вважається містичним Святочним напитком.


Докладіше у статті "Святий Збір", яку додано у форматі PDF на сторінці Українські свята Різдва Світа і Щедрого Вечора


Частина 3: Глибокі етно-культурні основи Святого Збору.


Стежки до інших листків про Українські традиції.

Джерело: За працею: о. Ксенофонт Сосенко. „Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.
Статтю додано:  06.01.2005
Відредаґовано:
Переглядів: 2518
  Коментарі     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
1. Валентин (гість) 24.07.2005 14:24    
ми вийшли, а нас далі за козлів вважають, одне розчарування
0/0


  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/articles/19.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB