На головну сторінку

Андрієві вечорниці у Хмелівці

(Cценарій свята Андрія для школярів)

(Інтер’єр сільської хати: на стіні портрет Шевченка у вишитому рушнику, на столі, застеленому скатертиною, хліб на рушнику; лави, накриті тканими килимами.)

Господиня: Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Що то за молодь, цілу ніч прогуляли б, тільки б музики та пісні. А ми колись, як згадаю... Літа-літа, летять, наче орли сизокрилі. (Співає «Ой верніться, літа мої. Хоч до мене в гості...». У цей час непомітно заходить така ж літня жінка і підхоплює спів.)

Не вернемось, не вернемось,

Немає до кого,

Було б же нас шанувати,

Як здоров’я свого.

Господиня: Ой, Маріє, налякала ти мене. А я тут молодість згадала, та так тужно стало. Ні з ким й словом перемовитися, хоч би дівчата прийшли та розвеселили б трохи.

Жінка: Не треба, Олено, не край мого серця.

(Співають разом.)

Ой за гаєм зелененьким

Брала вдова льон дрібненький.

Вона брала, вибирала,

Тонкий голос подавала.

(У цей час на вулиці зібрались дівчата у вишитих сорочках, гарних спідницях, на плечах хустки, в кожної в руках якесь рукоділля.)

Дівчина 1: Дівчата, у кого сьогодні збираємось на вечорниці?

Дівчина 2: А тітка Олена запрошувала нас, каже, що сумно їй у хаті.

Дівчина 3: То ходімо до тітки Олени та розвеселимо її.

Всі: Ходімо.

(Дівчата ідуть, співаючи пісню «В саду гуляла» і заходять в хату тітки Олени.)

Дівчина 4: Добрий вечір у вашій хаті!

Господиня: І вам вечір добрий. Заходьте, сідайте, будьте ласкаві, у нашій хаті, на нашій лаві.

Дівчина 5: Чи ж пристало нам сідати, нам пристало пісню співати. (Продовжують співати пісню.)

Господиня: Ще раз прошу гостей до хати, прошу сідати.

(Дівчата сідають, виймають своє рукоділля і починають працювати.)

Дівчина 6: Тітко Олено, а розкажіть нам щось цікаве, нам так хочеться послухати про давні часи.

Господиня: Заслухалась я вашої пісні, задивилась на вас таких гарних та й згадала оце давнє повір’я про дівочу красу.

Дівчина 7: Розкажіть, розкажіть, це так цікаво.

Господиня: З давніх-давен, коли в хаті підростала дівчина, мати ретельно стежила за її волоссям: щоденно розчісувала, вмивала в пахучих травах, прикрашала стрічками. Згодом, підрісши, дівчина сама вчилася доглядати за своєю косою. Це були її перші кроки праці. Про охайність дівчини судили з її коси: яка коса – така й краса; подивись на косу, а подумай про господиню; дівчина з косою, як трава з росою; нема коси – нема краси. Коса була символом дівочої чистоти й вірності. Адже на весіллі й досі хвилюючим є обряд розплітання коси.

Дівчина з гарною косою: Коса, коса! Як тебе треба берегти і доглядати!

Жінка: Дівчата, а розкажіть і ви щось нам, що чули від старших людей.

Дівчина 1: Ой, моя бабуся дуже любить розказувати про давнину, а інколи так захоплюється своїми розповідями та приповідками, що й не зупи-нити її. Якось вона розказувала, що, як сниться вітер, то це любов буде і дівчатам, і парубкам, і хлопцям, і молодицям, і жінкам. Я інколи, лягаючи спати, все думаю, щоб мені вітер приснився.

Дівчина 2: Ой, моя бабуся також знає дуже багато прикмет. Колись вона мені розказувала, що не можна мити голову в понеділок, бо вилізуть коси.

Дівчина 3: У п’ятницю нехай приходять свати – буде удача, може засвата-тися навіть свинячий пастух.

Дівчина 4: Як сняться вишні – то це сльози, якась біда буде.

Дівчина 5: В ніч на Івана Купала треба купатися в росі – на красу.

Дівчина 6: А моя бабуся розказувала, що багато повір’їв пов’язані з Покровою – святом завершення хліборобського року.

(У цей час на вулиці зібрались дівчата у вишитих сорочках, гарні спідницях, на плечах хустки, в кожної в руках якесь рукоділля.)

Дівчина 1: Дівчата, у кого сьогодні збираємось на вечорниці?

Дівчина 2: А тітка Олена запрошувала нас, каже, що сумно їй у хаті.

Дівчина 3: То ходімо до тітки Олени та розвеселимо її.

Всі: Ходімо.

(Дівчата ідуть, співаючи пісню «В саду гуляла» і заходять в хату тітки Олени.)

Дівчина 4: Добрий вечір у вашій хаті!

Господиня: І вам вечір добрий. Заходьте, сідайте, будьте ласкаві, у нашій хаті, на нашій лаві.

Дівчина 5: Чи ж пристало нам сідати, нам пристало пісню співати. (Продовжують співати пісню.)

Господиня: Ще раз прошу гостей до хати, прошу сідати.

(Дівчата сідають, виймають своє рукоділля і починають працювати.)

Дівчина 6: Тітко Олено, а розкажіть нам щось цікаве, нам так хочеться послухати про давні часи.

Господиня: Заслухалась я вашої пісні, задивилась на вас таких гарних та : згадала оце давнє повір’я про дівочу красу.

Дівчина 7: Розкажіть, розкажіть, це так цікаво.

Господиня: З давніх-давен, коли в хаті підростала дівчина, мати ретельно стежила за її волоссям: щоденно розчісувала, вмивала в пахучих тра-вах, прикрашала стрічками. Згодом, підрісши, дівчина сама вчилася доглядати за своєю косою. Це були її перші кроки праці. Про охайність дівчини судили з її коси: яка коса – така й краса; подивись на косу, а подумай про господиню; дівчина з косою, як трава з росою; нема коси – нема краси. Коса була символом дівочої чистоти й вірності. Адже на весіллі й досі хвилюючим е обряд розплітання коси.

Дівчина з гарною косою: Коса, коса! Як тебе треба берегти і доглядати!

Жінка: Дівчата, а розкажіть і ви щось нам, що чули від старших людей.

Дівчина 1: Ой, моя бабуся дуже любить розказувати про давнину, а інколи так захоплюється своїми розповідями та приповідками, що й не зупинити її. Якось вона розказувала, що, як сниться вітер, то це любов буде і дівчатам, і парубкам, і хлопцям, і молодицям, і жінкам. Я інколи, лягаючи спати, все думаю, щоб мені вітер приснився.

Дівчина 2: Ой, моя бабуся також знає дуже багато прикмет. Колись вона мені розказувала, що не можна мити голову в понеділок, бо вилізуть коси.

Дівчина 3: У п’ятницю нехай приходять свати – буде удача, може засвата-тися навіть свинячий пастух.

Дівчина 4: Як сняться вишні – то це сльози, якась біда буде.

Дівчина 5: В ніч на Івана Купала треба купатися в росі – на красу.

Дівчина 6: А моя бабуся розказувала, що багато повір’їв пов’язані з Покровою – святом завершення хліборобського року.

(У цей час чути пісню «Ой не світи, місяченьку», яку співають хлопці на вулиці. Дівчата швидко кидають рукоділля і біжать до вікна, а далі продовжують знову працювати.)

(Хлопці заходять у хату.)

Хлопець 1: Добрий вечір у вашій хаті! Господиня. І вам вечір добрий, парубки!

Хлопець 2: Добрий вечір, дівчата. Ми оце йшли вулицею, почули, як дівчата співають, давай, думаємо, зайдемо.

Хлопець 3: А чи приймете нас на вечорниці?

Господиня: Проходьте, сідайте. Десь ви трохи забарились.

Дівчина: Не пустимо в хату, бо дуже вас багато.

Хлопець: Пустіть ліпше, бо буде гірше.

Хлопець: Дівчатонька, голубоньки, та ми прийшли не битися, ми прийшли на вас подивитися. Ще й гостинці принесли.

(Хлопці підходять до дівчат, пригощають їх яблуками, горіхами, жартують.)

Дівчата співають: До нас, до нас, парубочки, та й на вечорниці, Та й до тої дівчиноньки, що коло полиці. До нас, до нас, парубочки, та й на вечорниці, Та й до тої дівчиноньки, що кругленькі лиці.

Господиня: Хоч не знаємо, звідки ви в нашу хату прийшли, але просимо сідати і з дівчатами пісню співати.

(Дівчата і хлопці співають пісню «Голуб на черешні».)

Хлопець 4: Тітко Олено, а скажіть, що дівчата розказували на вечорницях?

Господиня: Ми згадували давні часи.

Хлопець 5: А може, щось і нам розкажете, як колись бувало?

Господиня: Ой, хлопці! Як згадаю ті давні часи, то здається, що все ніби вчора було. Колись, як підростав син, то батько гордився ним, бо то буде його наслідник. А які парубки колись були: роботящі, чемні, вміли і косити, і сіяти, і землю обробляти, і худобу доглядати. А одягалися, аж любо було подивитися: у вишитих сорочках. І батьків любили і шанували, і старших поважали, і дівчат не ображали. Але що це я все згадую. Ану, дівчата, хлопці, розвеселіть трохи моє серце, заспівайте.

Дівчина співає:

Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,

Сидить гуска на воротях, вирячила очі.

Він до неї: гиля, гиля, вона .й полетіла,

Коли б не втік осокою, була б Гриця з’їла.

Хлопець співає:

У Хмелівці густо хати, вітер не провіє,

Сама мати ложки миє, бо донька не вміє.

Дівчина:

Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,

Сидить сова на воротях, крутить головою.

Він сердега, як побачив – та й через городи,

Заплутався в бур’яни та й наробив шкоди.

Хлопець:

Ой у горах сніги впали, а я в капелюсі,

Який з мене ґазда буде, як я оженюся.

Хлопець:

У Хмелівці нема дров, лиш самі поліна,

У Хмелівці такі дівки – хлопцям по коліна.

Дівчина:

Ти гадаєш, дурний хлопче, що я тебе хочу,

Я такими парубками коноплі волочу.

Дівчина:

Гриць мене, моя мамко, Гриць мене полюбив,

Гриць мені, моя мамко, черевички купив.

Купив, купив черевички за цілого п’ятака,

Ой щоби я витинала щонеділі гопака.

(Разом співають «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».)

Хлопці: Тітко Олено, скажіть, а чи працьовиті наші дівчата, чи гарні з них будуть ґаздині?

Господиня: О, хлопці, дівчата в нас дуже працьовиті. Тому не треба вам шукати собі по інших селах, а вибирати ґаздиню в нашому селі. А тепер потанцюйте трошки. (Хлопці і дівчата танцюють.) Господиня пригощає всіх варениками, узваром.

Дівчина: Дівчата, а може пора нам уже додому?

Дівчина 2: Пора, пора.

Господиня: То заспівайте мені ще на прощання.

(Хлопці і дівчата співають «Ой у вишневому саду». Дівчата збирають своє рукоділля.)

Дівчина 3: Тітко Олено, дякуймо вам за те, що прийняли нас на вечорниці.

Хлопець 4: І ми дякуємо вам.

Господиня: Спасибі й вам, дорогі діточки, що розвеселили хату старої вдови. Приходьте ще, не забувайте мене.

Хлопці і дівчата разом: Прийдемо!

(Співаючи, виходять з хати.)

Вчитель:

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине,

От де, люди, наша слава, слава України.

Без золота, без каменю, без хитрої мови,

А голосна та правдива, як Господа слово!

   Примітки:
Надіслав(ла): kiteko10
Джерело: Педагогічний пошук класного керівника. / під ред. Г.Середюк.- Тернопіль, 2004.; www.bohdan-books.com
Статтю ввів: bohdanko  10.12.2004
Переглядів: 9143
  Коментарі     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
1. bohdanko (модератор) 08.12.2005 17:45    
Інформацію про заплановані вечорниці на Андрія прошу писати і читати на форумі "Вечорниці на Андрія" http://www.pisni.org.ua/forum.php?ntid=308

Всі повідомлення на цю тему звідси переносяться за згаданою адресою.
0/0



  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/articles/15.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB